Визначити джерела походження фразеологізмів пропоную так:
Знати собі ціну ⇒ народно-розмовна мова, у якій вислів спочатку був вільним словосполученням, а згодом став крилатим;
лити воду на чужий млин ⇒ професіональна мова (мова мельників), а згодов увійшов у загальний вжиток;
мати грунт під ногами ⇒ народна мова, фольклор;
заварити кашу ⇒ народно-розмовна мова (раніше каша - головна страва українців);
легкий хліб ⇒ народна мова (раніше процес виготовлення хліба був надзвичайно тяжким);
гав ловити⇒ народно-розмовна мова, вислів з часом став крилатим;
скатертю доріжка ⇒ народно-розмовна мова. Спочатку це словосполучення означало побащання щастя в дорозі, але згодом набуло іронії саме у розмовній мові.
закидати вудку ⇒ професійнна мова рибалок;
птиця високого польоту ⇒ народно-розмовна (народ здавна гав за світом природи і проводив аналогію із світом людей);
Рядом с нашим домом жила дворняжка. Она пришла к нам утром, когда я выходил на работу. Когда коротко-шёрстная подошла ко мне поближе, её маленький пушистый хвостик весело вилял мне. Я погладил собаку, и продолжил путь. Дворняга шла позади меня. Когда я дошёл до автобусной остановки, и вошёл в автобус, собака пошла обратно, провожать других людей. Все в доме любили её, как свою подружку. Собаку назвали Миладой. Милада всегда была рада мне, и всё время провожала меня до остановки. Когда наступали выходные, дети играли с ней во дворе. Собака была ничья, пока её не забрала к себе тётенька Люба, жившая в соседнем доме. Но Милада всё равно иногда прибегала провожать меня до остановки.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку