Кожне расове чи регіональне угруповання людей має свою власну культуру. Кажучи широко, культура містить риси будь-якої конкретної групи людей, що передаються від покоління до покоління. Виходячи з такого розуміння, ми говоримо про китайську, африканську культури та ін.
Організації також мають свою культуру, яка створюється роками і не може бути змінена за один день. Як правило, такі зміни відбуваються тоді, коли новий голова ради директорів або новий виконавчий директор (chief executive) стає на чолі компанії. Кожен співробітник потребує певного часу для сприймання існуючої культури конкретної організації, тому дуже часті та різкі зміни можуть бентежити працюючих, дезорганізовувати їх та призводити до розладу усталеного ритму роботи. Однак корпоративна культура не може бути статичною. Вона має відповідати конкретному часу, а тому змінюватися.
Культура кожної великої організації, насамперед багатонаціональних корпорацій, не однорідна і може включати десятки субкультур. У межах кожного підрозділу компанії можуть існувати культури кожного відповідного підрозділу. З поширенням процесів глобалізації багатонаціональні корпорації можуть мати відділення більше ніж у десятку різних країн. Так, якщо головний офіс компанії, розташований у Франції, очевидно має сильну французьку культуру, корпоративна культура відділення на Тайвані може відчувати певний вплив китайської культури. Водночас корпоративна культура фабрики в Індонезії на рівні менеджменту може включати досить помітні елементи місцевої культури.
Корпоративна культура може бути визначена як організаційний імідж, який є відображенням прийнятої компанією позиції щодо того, яким може і не може бути її подальший розвиток; які цінності проголошуються реальними і які ні, а також якого типу поведінка є прийнятною у цій компанії.
Мета роботи - ознайомитися з поняттям ділового етикету – невід’ємною складовою корпоративної культури, значенням етикету для досягнення успіхів у діловій сфері, розрізнити світський та діловий етикет, виявити найпоширенші помилки у сфері ділового етикету.
Объяснение: какта так
Боспорские народы были наполовину ассимилированны с кочевниками, но так как предки боспорских государств таких как Киммеря и Пантикапей были греками, то они пытались сохранить свою культуру и быть независимыми от кочевников. Скифы недолюбливали боспорцев, но сарматы нейтрально относились к ним, так как могли торговать с ними своими товарами. Но часто боспорцы подвершались набегам со стороны кочевников, ведь их города были богаты товарами. К началу IV века н.э. боспор захватили готы, а на побережье и в крымском полуострове обосновались
