Тоді князь говорить:
— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!
От Ілля Муромець і каже:
— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.
А Солов'ю-розбійнику наказав:
— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!
Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.
— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?
Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.
Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.
А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.
Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».
Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:
— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:
— Що нам робить? Дочка каже:
— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?
— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.
— Та ні, ні, ану, пошліть!
Він знов кричить на неї, а далі:
— Та, може, і справді він живий.
Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:
— Ану, пошлю, підіть подивіться!
Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.
Повернулись вони до князя і говорять:
— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.
— Правда?
— Правда.
— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:
— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!
— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!
Послав князь княгиню.
Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:
— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:
— Ану, піду я по
Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:
— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.
І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.
А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:
— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?
А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.
Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.
Объяснение:
Аудиторская деятельность (аудит) - независимая проверка
аудиторами и аудиторскими организациями бухгалтерской (финансовой)
отчетности и других документов субъектов хозяйствования с целью
оценки достоверности совершенных финансовых и хозяйственных
операций, их соответствия законодательству государства,
направленная на защиту интересов собственников, оказание субъектам
хозяйствования содействия в расчетах с бюджетом и повышение
эффективности их деятельности.
Аудиторская деятельность может осуществляться как
предпринимателем (аудитором), действующим без образования
юридического лица, так и юридическим лицом (аудиторской
организацией).
Затраты на проведение аудита относятся на себестоимость
продукции, товаров, работ, услуг и приравниваются к материальным
затратам.
Статья 2. Виды аудиторских услуг
В процессе аудита составляется аудиторское заключение,
характеризующее:
а) состояние и содержание годовой бухгалтерской (финансовой)
отчетности;
б) достоверность и полноту годового баланса банков, фондов,
бирж, компаний, обществ, других субъектов хозяйствования
независимо от форм собственности и видов деятельности;
в) потенциальные возможности субъектов хозяйствования в
инвестиционной и инновационной деятельности, возможности выбора
предприятий при определении участников инновационных проектов;
г) целевое использование кредитных ресурсов и инвестиций;
д) своевременность и полноту формирования уставного капитала
субъектов хозяйствования;
е) финансовое состояние: эмитентов ценных бумаг;
государственных предприятий при отчуждении имущества, передаче его
в аренду в процессе приватизации; субъектов хозяйствования,
признаваемых несостоятельными (банкротами).
Аудиторы и аудиторские организации могут оказывать другие
аудиторские услуги, связанные с их профессиональной деятельностью:
по постановке и восстановлению бухгалтерского учета; составлению
деклараций о доходах и финансовой отчетности; анализу
финансово-хозяйственной деятельности; оценке активов и пассивов
предприятия; информационному обслуживанию заказчиков;
консультированию по вопросам налогового и хозяйственного
законодательства государства.
Статья 3. Виды аудита
Аудит может быть внешним и внутренним. Внешний аудит -
независимая форма аудита, внутренний - ведомственная или
внутренняя форма контроля. Внутренний аудит создается по желанию и
на условиях субъекта хозяйствования, подконтролен ему, заменить
внешний аудит не может, потому что его деятельность регулируется
субъектом хозяйствования. Аудит может быть обязательным и
инициативным.
Обязательная аудиторская проверка проводится в случаях,
установленных законодательством государства, инициативная - по
решению субъектов хозяйствования или собственника.
Глава 2. Аудитор, аудиторские организации и объединения
Статья 4. Аудитор
К аттестации на право заниматься аудиторской деятельностью
допускаются лица, имеющие высшее экономическое или юридическое
образование, а также стаж работы по специальности не менее пяти
лет.
Аудитор имеет право заниматься аудиторской деятельностью
индивидуально в качестве предпринимателя или сотрудника
аудиторской организации. Занятие индивидуальной
предпринимательской деятельностью возможно только после получения
лицензии на эту деятельность и включения в государственный реестр
аудиторов и аудиторских организаций. К аудиторам, получившим право
на занятие аудиторской деятельностью в других странах и желающим
осуществлять аудиторскую деятельность на территории данного
государства, предъявляются требования, предусмотренные в настоящей
статье.
Статья 11. Обязанности аудиторов и аудиторских организаций
Аудиторы и аудиторские организации обязаны:
а) сообщать заказчику о невозможности своего участия в
проведении аудиторской проверки субъекта хозяйствования вследствие
обстоятельств, указанных в статье 9 настоящего Закона;
б) обеспечивать сохранность документов, полученных на
проверяемом субъекте хозяйствования, а также составленных ими в
ходе проверки;
в) гарантировать заказчику конфиденциальность представленных
им и выявленных в ходе аудиторских работ любой информации и
данных, результатов проверки и финансового состояния заказчика;
г) не использовать в своих целях или в интересах третьих лиц
полученную в результате аудиторской проверки информацию;
д) сообщать собственникам в ходе проведения аудита в
письменной форме о фактах, свидетельствующих о серьезных
нарушениях законодательства государства, в результате которых
предприятие или государство понесли либо могут понести ущерб.
Статья 12. ответственность аудиторов
и аудиторских организаций
Аудиторская организация (аудитор) несет ответственность за
нарушения требований действующего законодательства государства при
осуществлении аудиторской деятельности. В случае, если в
результате небрежности либо неправомерных действий аудитора или
аудиторской организации предприятию нанесен материальный ущерб, он
подлежит возмещению аудиторской организацией (аудитором) в
соответствии с действующим законодательством государства и
условиями договора.
