Длина маршрута 40 км, нулевой пробег 10 км, время в наряде 8 часов, средняя скорость 35 км/ч, подвижной состав-газель

Дядько Максим   суворий, але чесний та турботливий.  Саме це можна побачити читаючи розмову матері та дядька Максима. Яценко, відрізняється від інших героїв  бійцівським характером. У молодості він сліл усюди «небезпечним забіякою» і виправдав цю характеристику: виїхав в Італію, де надійшов у загін Гарібальді. У бої з австрійцями Максим втратив ногу, одержав безліч поранень і був змушений повернутися додому, щоб доживати своє століття в бездіяльності. Дядько вирішує зайнятися вихованням Петруся. Йому доводиться боротися зі сліпою материнською любов’ю: він пояснює своїй сестрі Ганні Михайлівні, матері Петруся, що зайва дбайливість може ушкодити розвитку хлопчика. Дядько Максим сподівається виховати нового «бійця за справу життя». Це свідчить про  те, що він дбайливий та рішучий.

Дядько Максим:чесний, відкритий, мужній, має бійцівський характер, суворий, розумний.

Подробнее - на -

Объяснение:

В слова: «Прежде он чувствовал другую жизнь через преграду самолюбия и собственного интереса, а теперь внезапно коснулся её обнажившимся сердцем»— писатель вкладывает большой смысл. За долгие годы войны он привык заботится о себе самостоятельно и жить один. Вернувшись к мирной жизни, психологически он ещё не вернулся и на всё продолжает смотреть, воспринимая себя как одинокого человека. Поэтому он и ощутил себя лишним в семье, испугался этого и попытался убежать от этого чувства, уехав к девушке, которую помнил, когда ещё находился в военном мире. Теперь же у него родилось ощущение сопричастности этой мирной жизни, он почувствовал те незримые нити, что оказались разорваны войной. Он ощутил себя своим.