А праці М. Грушевського: «Виросши з незначних гуртків молоді 60-х рр.,
70-х рр. це галицьке народовство стає вже значною силою. Це меншість порів-
сно з представниками "твердого”, або москвофільського, напряму, але мен-
ість сильна, життєва, така, яка привертала до себе те, що було більш живим в
суспільстві. В той час, як партія “твердих” косніла і розкладалася у своєму реак-
ціонерстві та відчуженні від народу, народовство міцніло і розросталося. Розпо-
навши з діяльності літературної (журнал "Правда”, Товариство та” для
видання книжок для народу 1868 р., "Товариство ім. Шевченка”, засноване на
капітал, зібраний українцями в Росії), воно згодом починає брати участь і в
політичному житті краю. З культурних центрів у Галичині переходить воно у
провінцію, поступово завойовує міщанське та селянське населення, прилучає до
спільного національного життя Буковину (лише не встигає досягнути того са-
Пого у найбільш закоснілій, захопленій москвофільством і мадяризацією
торській Україні)». (М. Грушевський. «Нарис історії українського народу»).
Які особливості національного рузу 60-80х рр. 19 ст. в західноукраїнських землях??​

По-перше, не можна заворожено стояти і дивитися на величезну хвилю, як укопаний. Можливо, вам здасться ця рекомендація дивною: кому може прийти в голову стояти і дивитися? Але, як показує практика, багато хто саме так і робить. Чи то від жаху, чи то з цікавості.

По-друге, якщо цунамі вже дуже близько, просто бігти не до тому що хвиля рухається зі швидкістю 800 км на годину (швидкість літака), але чим ближче до берега, тим вона стає повільніше: швидкість знижується до 80 км на годину.

По-третє, якщо цунамі ще далеко, але про нього вже відомо, швидше за все, у вас є не більше 15-20 хвилин для того, щоб втекти. Тому замість того, щоб збирати свої речі, використовуйте час для втечі. Беріть тільки найнеобхідніше. Рятуйте не речі, а життя!

По-четверте, не варто бігти близько русел річок: саме русла річок при цунамі будуть розливатися в першу чергу.

Объяснение:

Не́рвная систе́ма — целостная морфологическая и функциональная совокупность различных взаимосвязанных, нервных структур, которая совместно с эндокринной системой обеспечивает взаимосвязанную регуляцию деятельности всех систем организма и реакцию на изменение условий внутренней и внешней среды.

Пример:

Эрекция.

Эре́кция (от лат. erectus — стоящий вертикально) — увеличение объёма полового члена и его отвердение в результате наполнения кровью полостей пещеристых тел. Данный термин также используется и по отношению к женским половым органам, находящимся в состоянии полового возбуждения. Явление эрекции присуще млекопитающим, крокодилам, черепахам и некоторым видам птиц, во всех случаях эрекция представляет собой комплексный нейроваскулярный процесс.

Эрекция происходит благодаря сосудистым и нейрогенным механизмам. В частности, эрекция может возникать благодаря рефлекторным механизмам или благодаря определённым психогенным реакциям. Для человека, в отличие от других животных, большое значение для эрекции имеет вторая сигнальная система. Она провоцирует эрекцию без физического воздействия на эрогенные зоны или демонстрации возбуждающего объекта, а только лишь при воспроизведении в сознании образа такого объекта.

Эрекция бывает как у мужчин, так и у женщин. На практике эрекцией называют увеличение полового члена у мужчин, набухание клитора и половых губ у женщин вследствие наполнения пещеристых тел кровью. Состояние, в котором увеличиваются в размерах соски, называют эрекцией сосков