Цей твір має цілу низку особливостей. По-перше, із створенням повісті "Різдвяна пісня у прозі" у світовій літературі започатковується новий жанр: різдвяна повість. До цього жанру належать твори, у яких події відбуваються напередодні Різдва. Будь-яка різдвяна повість має щасливий кінець.
По-друге, у своїй повісті письменник використовує елементи фантастики, такі, як-от, наприклад, подорож у часі або зустріч головного героя з Духами Різдва. В основі твору лежить історія старого жмикрута Енебезера Скруджа, який понад усе в житті цінував гроші. Неймовірні пригоди, що трапились зі Скруджем Різдвяної ночі, цілком змінили його, змусили замислитись над власним буттям, переглянути свої життєві й моральні цінності.
До того ж, повість Чарльза Діккенса "Різдвяна пісня у прозі" має певний повчальний характер. Фантастичні елементи твору не тільки розважають читача, а й змушують його замислитися над справжніми цінностями, поглянути на життя по-іншому.
Интересные факты из жизни Ломоносова
Рождённый в рыбацкой деревне, юный Михайло в 10-летнем возрасте уже стал выходить в море за промысел вместе со взрослыми мужчинами и им по мере сил.
Когда юный Ломоносов узнал, что отец намерен женить его, он незамедлительно бежал в Москву, так как горел страстью к учёбе. Нелёгкое путешествие заняло у него три недели. Всё, что он взял с собой — две книги, «Арифметика» и «Грамматика».
Будущий учёный хотел учиться в Московской славяно-греко-латинской академии, но туда принимали только дворян. Тогда Михаил Ломоносов подделал документы и выдал себя за сына дворянина.
С 25 до 30 лет Ломоносов обучался за границей, осваивая точные науки и прикладные профессии.
Корпускулярно-кинетическая теория тепла Ломоносова на добрую сотню лет опередила своё время. Он уже тогда понял, что вся материя состоит из молекул, а молекулы — из атомов.
Именно он впервые в России смог произвести цветное стекло. Для достижения успеха потребовалось более 4 тысяч экспериментов.
Ломоносов открыл существование атмосферы на Венере (см. интересные факты о Венере).
Однажды вечером на учёного напали трое матросов. Будучи человеком физически очень сильным, он повалил одного из них на землю, а оставшиеся двое сбежали. Поверженный противник признался, что он с товарищами намеревался ограбить Ломоносова. Возмущённый учёный в отместку отнял у матроса одежду, заявив, что тогда он сам его ограбит.
