1. Характеристика стилю класицизму. Художній стиль «класи-цизм» як естетичний напрямок в європейському мистецтві, що зберегся до початку ХІХ ст. (від лат. classicus, франц. Classicism – «зразковий»), виник у ХVІІ ст. у Франції. Грунтуючись на уявленнях про закономірності, розумності світової побудови, майстри цього стилю сповідували ясні і строгі форми, гармонічні зразки, втілення високих моральних ідеалів. Вищими, неперевершеними зразками художньої творчості вони вважали твори античного мистецтва, тому розробляли античні сюжети і зразки. Класицизм протистояв бароко з його пристрасністю, мінливістю, протиріччями, утверджував свої принципи у різних видах мистецтва, у тому числі і музиці. Класицизм в музиці не зовсім схожий із класицизмом в літературі, театрі і живописі. В музиці неможливо опиратися на античні традиції, оскільки вони майже невідомі. Окрім того, зміст музичних творів часто пов’язаний із світом почуттів людини, які не піддаються жорсткому контролю розуму. Однак композитори віденської школи створили дуже струнку і логічну систему правил побудови твору. Завдяки цій системі найскладніші почуття втілювалися в ясну і досконалу форму. І якщо в інших видах мистецтва закони класицизму уже на початку ХІХ ст. багатьом здавалися застарілими, то в музиці система жанрів, форм і правил гармонії, розроблена віденською школою, зберегіє своє значення до цього часу.
Вважають, що в основі класицизму лежать ідеї раціоналізму, що йдуть від філософії Декарта. Художній твір, з точки зору класицизму, повинен будуватися на основі строгих канонів, тим самим виявляючи стрункість і логічність самої світобудови. Інтерес для класицизму складає тільки вічне, незмінне – у кожному явищі він намагається розпізнати тільки істотні, типологічні риси, віжкидаючи випадкові індивідуальні ознаки. Естетика класицизму надає великого значення суспільно-виховній функції мистецтва. Багато правил і канонів класицизм бере з античного мистецтва – у Арістотеля і Горація.
2. Неполное:
If <условия>
then <действия>
Полное:
If <условия>
then <действия1>
Else <действия2>
3. б)
4. Составной оператор предназначен для объединения нескольких действий. Он имеет вид:begin
операторы
end;
В условном операторе составной оператор используется для описания нескольких действий: если истина — то составной оператор, если ложь то составной оператор.
Пример:
if a>o then
begin//начало составного оператора
a:=a+1;
b:=a-3;
end;//конец составного оператора
Так же принято называть составной оператор — блоком)
5 в прикрепленном
6 . Var x,a,b,c:integer;
begin
writeln ('введи трехзначное число');
readln (x);
c:=x mod 10;
b:=x div 10 mod 10;
a:=x div 100 mod 10;
if a=с then writeln ('Число является перевертышем')
else writeln ('число не является перевертышем');
if (a=b) or (a=c) or (b=c) then writeln ('да')
else writeln ('нет');
end.
7. var x1,x2,y1,y2:integer;
a,b:real;
begin
write ('Введите x1 и x2: ');
readln (x1,x2);
write ('Введите y1 и y2: ');
readln (y1,y2);
a:=sqrt (sqr (x1) + sqr (y1));
b:=sqrt (sqr (x2) + sqr (y2));
if a>b then writeln ('1-я точка ближе')
else writeln ('2-я точка ближе');
end.
8. Var a ,b,c :real;
Begin
Writeln (‘введите три числа’);
Readln (a,b,c);
If (a<b+c) and (b<a+c)and(c<a+b) then
Begin
If (a=b) and (a=c)and (b=c) then Writeln (‘ треугольник равносторонний’)
Else begin
If (a=b)or(a=c)or(b=c) then Writeln (‘треугольник равнобедренный’)
Else Writeln (‘треугольник разносторонней’);
End;
End
Else Writeln (‘треугольника с заданным сторонами не существует’);
End.
Объяснение:
