Задание 1.
Текст задания: Прочитайте внимательно следующий текст:
«Другой пример – аристотелевское понятие материи. Говоря теперь «материя», мы, конечно, неимоверно далеки от понимания того, что, собственно, хочет сказать своим понятием Аристотель. На самом деле, первоначально лес, который применяется для мелких работ в строительстве, понимается Аристотелем как онтологический принцип. В том, что греки подняли это слово на одно из центральных мест в философии, выявился их технический дух. Они видят в форме (эйдасе) выход технического достижения, которое преобразует нечто неоформленное. Но мы недооценили бы Аристотеля, решив, что такое массивное понятие существующего в себе и для себя материала… будто и есть аристотелевский смысл. Этим массивным понятием из сферы ремесла Аристотель хотел описать онтологические взаимоотношения, структурный момент бытия, который выполняет свою функцию во всяком мышлении и познании истинного. Он хотел показать, что познавая и определяя нечто как нечто, мы всегда имеем ввиду пока что не определенную вещь, которую мы только отграничиваем путем дополнительной детерминации от всего другого…»
Постарайтесь вспомнить представления о материи, характерные для эпохи средневековья, Нового времени, современности. Не могли бы ВЫ выяснить, какой дух выявился в этих представлениях (в частности, в известном ленинском определении)?
Насколько важен выбор имени (слова) для обозначения понятия «материя»? Характерен ли такой выбор (мастерство выбора) для философии «диалектического материализма»?
Продемонстрируйте на историко-философском материале многообразие в выборе имени для «материи».

Задание №2
Текст задания: Сравните следующие положения, высказанные представителями одного итого же философского направления:
а) «Материя, как таковая, - это чистое сотворение мысли и абстракция. Мы абстрагируемся до качественных отличий вещей, когда «объединяем их, как телесно существующие, под понятие материи. Материя как таковая, в отличие от вполне существующих материй, не является таким образом, чем-то чувственно существующим».
б) «Материя есть философская категория для обозначения объективной реальности, которая дана человеку в ощущениях его, которая копируется, фотографируется, отображается нашими ощущениями, существуя независимо от них».
Во всем ли совпадают взгляды авторов на «материю» (судя по приведенным выше высказываниям)? Если допустить, что перед Вами не два высказывания, а одно (одного автора, на один и тот же предмет), то не найдете ли Вы в нем каких-нибудь противоречий? Не кажется ли Вам внутренне противоречивым второе (ленинское) положение?

Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.

Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.

Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.

Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.

Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…

Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.

Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.

Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**

Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)

Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)

До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)

Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)

Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)

На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)

Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)

На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)

Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)

Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)