А.Дімаров написав у "Блакитній дитині" про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина - "янгол ", якого приводять у приклад сину автора . Але той був звичайним хлопцем , в якого була велика кількість пригод . Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально.Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. За останнє й помстився.Автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. А потім до й одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі.Багато пригод, велика вдячність матері , вчителям - ось про що цей незабутній твір.
В стихотворении "русское поле" лирический герой определяет себя как колосок, как частичку этого самого русского поля. В данном контексте русское поле- это и одновременно родина лирического героя, и та призма, через которую автор оценивает свою жизнь. Для него родина, а следовательно и русское поле, были свидетелями его жизни. Тема: воспоминания об Отчизне, воспоминания о проведенной юности на русском поле. Средства изобразительности: Рефреном повторяются строка "Поле, русское поле…", "Студит ветер висок.", "Здесь Отчизна моя, и скажу, не тая:— Здравствуй, русское поле,Я твой тонкий колосок.", "Не сравнятся с тобой ни леса, ни моря.Ты со мной, мое поле" Метафоры (не забыть тебя сердцем вовек.,Студит ветер висок, Запах полыни, вешние ливни Вдруг обожгут меня прежней тоской..) Эпитеты (русское поле, тонкий колосок, человек городской, вешние ливни, пасмурным днем, Отчизна моя)
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
