3 Первые Олимпийские игры современности проводились:
а) в 1894 г.;
б) в 1896 г.;
в) в 1900 г.;
г) в 1904 г.
4 Основоположником современных Олимпийских игр является:
а) Деметриус Викелас;
б) А.Д. Бутовский;
в) Пьер де Кубертен;
г) Жан-Жак Руссо.
5 Девиз Олимпийских игр:
а) «Спорт, спорт, спорт!»;
б) «О спорт! Ты – мир!»;
в) «Быстрее! Выше! Сильнее!»;
г) «Быстрее! Выше! Дальше!»
6 Олимпийская хартия представляет собой:
а) положение об Олимпийских играх;
б) программу Олимпийских игр;
в) свод законов об Олимпийском движении;
г) правила соревнований по олимпийским видам спорта.
7 Впервые советские спортсмены приняли участие в Олимпийских играх:
а) в 1948 г.;
б) в 1952 г.;
в) в 1956 г.;
г) в 1960 г.
8 Основоположником отечественной системы физического воспитания является:
а) М.В. Ломоносов;
б) К.Д. Ушинский;
в) П.Ф. Лесгафт;
г) Н.А. Семашко.
9 Одним из основных средств физического воспитания является:
а) физическая нагрузка;
б) физические упражнения;
в) физическая тренировка
г) урок физической культуры.
10 Под общей физической подготовкой (ОФП) понимают тренировочный процесс,
направленный:
а) на формирование правильной осанки;
б) на гармоническое развитие человека;
в) на всестороннее развитие физических качеств;
г) на достижение высоких спортивных результатов.
11 К показателям физической подготовленности относятся:
а) сила, быстрота, выносливость;
б) рост, вес, окружность грудной клетки;
в) артериальное давление, пульс;
г) частота сердечных сокращений, частота дыхания.
12 Индивидуальное развитие организма человека в течение всей его жизни называется:
а) генезис;
б) гистогенез;
в) онтогенез;
г) филогенез.
13 К показателям физического развития относятся:
а) сила и гибкость;
б) быстрота и выносливость;
в) рост и вес;
г) ловкость и прыгучесть.
14 Гиподинамия – это следствие:
а) понижения двигательной активности человека;
б) повышения двигательной активности человека;
в) нехватки витаминов в организме;
г) чрезмерного питания.
15 Недостаток витаминов в организме человека называется:
а) авитаминоз;
б) гиповитаминоз;
в) гипервитаминоз;
г) бактериоз.

У кожну мистецьку добу поряд із основним, панівним напрямом або стилем існують інші, супровідні: старі, що поступово згасають, і нові, які набирають сили. У світовій літературі та культурі середини ХІХ ст. також склалася ситуація «естетичного двовладдя», коли на літературному олімпі перебував не один, а одразу два провідні напрями — романтизм і реалізм. Саме в цей час і відбувався поступовий перехід пальми першості від романтизму до реалізму.

Тож, хоча романтизм і реалізм є двома етапами художнього процесу ХІХ ст., їх не можна розглядати лише послідовно та окремо один від одного: мовляв, у ту саму мить, коли закінчився романтизм, відразу почався реалізм. Насправді і романтизм, і реалізм народжені в ХІХ ст. новою історичною та естетичною ситуацією. Іноді вони йшли послідовно, іноді — паралельно, а іноді й взаємно переплітались. Реалізм, особливо на початку, аж ніяк не відкидав художніх відкриттів романтизму. Наприклад, письменники-реалісти не змогли б бути такими переконливо точними в описах часу й місця дії, якби не спиралися на відкриття романтизму: місцевий колорит та історизм як художній принцип. Водночас історизм і місцевий колорит реалістів відрізнялися від романтичного місцевого та історичного колориту: якщо романтики обожнювали й підкреслювали несхожість, унікальність, винятковість якихось явищ і фактів, тоОтже, реалізм зародився якщо не в надрах, то поруч із романтизмом, і на певному етапі вони «співіснували». При цьому багато відомих письменників (Оноре де Бальзак, Чарльз Діккенс, Микола Гоголь, Олександр Пушкін, Тарас Шевченко та ін.), які згодом стали тяжіти до реалізму, починали свою творчість під сильним впливом романтизму, отримавши водночас гарний «мистецький вишкіл».

реалісти, навпаки, в усьому несхожому, неповторному, особливому шукали якраз щось схоже, спільне, типове.

Объяснение:

Випиши головне)

Друзья  уходят понемногу ,

Крадётся  к  Сердцу  Пустота.

Видать и мне пора в дорогу,

Хотя  хотел  прожить до  ста.

Колян  сражался в одиночку

С извечной  Грустью  кабаков.

Слезу  Судьбы  смахнув  платочком,

Нырнул  в  бутылку  глубоко.

Скупые  Смерти дивиденды -

Долги  и памятник родни,

И поцелуй , забытый кем-то,

Навряд ли  Память осквернит.

Не ждали милости мы скорой,

Не в пудре сахарной уста.

В  Чечне расстреливали горы,

Ворвался в сны  Афганистан.

Зудели дни и ныли  раны,

Затмил  оскал  нам перламутр.

Я на плечах  тащил  Коляна,

И заслонял  собой от пуль.

Увы не  стали к Богу  ближе,

Страны  с огнём  не отыскать.

И  Время щиплет , а не лижет,

Мои седины у виска.

Всё  льётся  Боль  Души потоком,

И к рюмке тянется  рука.

В  снегу  зарыться мне глубоком,

Пусть Он  всё видит свысока.

Друзья  уходят понемногу ,

Крадётся  к  Сердцу  Пустота.

Видать и мне пора в дорогу,

Изрядно  я уже  устал!