Комек сураймын отеныш 3 жаттыгу

Відповідь:

Перший подвиг Геракла (короткий зміст)

Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)

Другий подвиг Геракла (короткий зміст)

Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)

Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)

Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)

Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)

П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)

Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.

Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)

Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.

Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.

Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)

Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.

Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)

Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.

Право признано выражать общую и индивидуальную волю граждан, утверждать гос­подство принципов справедливости в обществе — в этом заключается его главное предназначение.
"Jus est ars boni et aequi" —
"Право есть искусство добра и справедливости" — гласит известное римское изречение.
Древние юристы говорили: «Право есть искусство добра и справедливости». В идеале право должно быть формой возведения справедливости в закон жизни общества. Не случайно слова «справедливость» и «право» имеют один корень; отсюда же и тождество древнеримских понятий «jus» (право) и «justitia» (справедливость). Противоречие между справедливостью и правом может подорвать ав­торитет правовых норм и издавшего их государства в глазах общества.

Нормы обрядов, традиций, обычаев  и иных не правовых социальных норм до сих пор играют заметную роль в общественной жизни, вносят в нее определенную упорядоченность. Однако в настоящее время их возможности ограничены.    
 Еще на заре человеческой  цивилизации, с появлением избыточного  продукта, частной собственности,  других факторов, характерных для  цивилизации, возникла насущная потребность в особом универсальном регуляторе, более сильном, чем имевшиеся социальные нормы. Таким нормативным регулятором стало право.    
Право признано выражать общую  и индивидуальную волю граждан, утверждать господство принципов справедливости в обществе - в этом заключается его главное предназначение.
Вопрос о том, что есть право, в чем его сущность, традиционно  рассматривается в теоретической  юриспруденции в качестве основного.     
 Древние юристы говорили: «Право есть искусство добра  и справедливости». В идеале право должно быть формой возведения справедливости в закон жизни общества. Не случайно слова «справедливость» и «право» имеют один корень; отсюда же и тождество древнеримских понятий «jus» (право) и «justitia» (справедливость). Противоречие между справедливостью и правом может подорвать авторитет правовых норм и издавшего их государства в глазах общества.
Наиболее распространенный взгляд на право состоит в том, что оно представляет собой норму  свободы.
Изречение древних «Jus est ars boni et aegui» - «право есть искусство добра и справедливости» раскрывает органическую связь права, юстиции и морали. В работе Гегеля «Философия права» вопросы права трактуются в органической связи с вопросами морали и нравственности1.
Связь права и морали находит выражение и в теории права, а интерпретации ряда юридических проблем. Например, имеющий давнюю историю вопрос о соотношении права и закона можно верно понять и решать, исходя из органической взаимосвязи права и морали. В познании качества закона аксиологической подход предполагает в оценке содержания закона применение категорий справедливости, гуманности. Закон может оказаться не соответствующим этим социально-философским и этическим категориям. В этом случае закон не  может быть признан подлинным правом. Однако, различая право и закон нельзя догматически противопоставлять их друг  другу, следует исходить из презумпции: закон есть право. Это укрепляет престиж закона, правопорядок и общественную нравственность.