У наш час доволі часто можна почути заклик до підняття національної самосвідомості, до виховання справжнього громадянина. Ці твердження є складовими таких понять, як духовність, духовні орієнтири, духовні цінності. Якщо країна виховуватиме духовну особистість, дбатиме про те, щоб змалечку діти отримували правильні духовні орієнтири, то вона отримує сильну, свідому молодь, яка буде чітко себе позиціонувати громадянином, який шанує свою країну, свою рідну місцевість, своїх батьків і традиції.
Духовні орієнтири можна формувати на кожному уроці в школі, на кожній виховній годині, та саме на уроках літератури є можливість якнайглибше вразити душу дитини, показати їй усю красу культури, слова, сформувати такі духовні риси характеру, як відвагу, честь, повагу, любов, мужність на прикладі літературних героїв.
Література в школі повинна формувати не просто освічену людину, яка має свої переконання, є патріотом, є людиною розумною. Література повинна формувати особистість, здатну жити в оновленому суспільстві за законами гуманізму. Виховний вплив у літературі ми можемо простежити лише тоді, коли літературний твір може бути осмислений читачем, коли почуття й переживання героя стануть переживанням учнів. Аналіз твору має сприяти опануванню учнем духовних орієнтирів творчості письменників – критеріїв моральної та естетичної оцінки подій, явищ і людських стосунків. На уроках літератури у вчителя є найбільше можливостей розглянути ті питання, які стосуються духовності та безпосередньо формування її у дитини. Більше того, учитель має можливість впливати на дитину непомітно, не нав’язуючи їй певний погляд, а формувати в школяра власний за до прикладів з літератури.
Отже, найбільш сприятливим для формування духовного світу учня є урок літератури. Адже він включає в себе можливість на прикладі життєпису автора та дій головного героя показати позитивні або ж негативні якості особистості, тим самим правильно сформувати духовні цінності. Варто пам’ятати, що в старшій школі формування духовних орієнтирів проходить інакше, ніж в основній. Сам процес усвідомлення цінностей відбувається лише у випадку повного розуміння духовності. Тому вчитель літератури повинен доторкнутися до душі та розуму старшокласників, підбирати твори для вивчення, наповнені духовними цінностями.
Я выбрала тему " Возражение Олимпийских игр'
Олимпийское движение начало свой отсчёт с международного конгресса, который открылся 16 июня 1894 года в Сорбонне. На мероприятии присутствовали делегаты из 49 спортивных сообществ 12 стран, в том числе России, Англии, Франции, США, Италии, Испании, Бельгии и других. Они и приняли решение о возрождении Олимпийских игр.
Основная заслуга в проведении конгресса принадлежит французскому общественному деятелю Пьеру де Кубертену, который в январе 1894 года разослал по зарубежным спортивным организациям приглашения и программу мероприятия.
Однако стоит отметить, что мысль о возрождении Олимпийских игр не возникла спонтанно. Во второй половине XIX века в европейских странах растёт интерес к массовым занятиям спортом и начинаются широкие спортивные, и в том числе международные, контакты. В это же время создаются первые спортивные объединения. Так, в 1863 году родоначальники футбола, англичане, создали футбольную лигу. Там же, в Англии, в 1864 году соревнования между студенческими командами по лёгкой атлетике, включавшие в себя бег с барьерами, прыжки в высоту и длину. В 1881 году появляется Европейская ассоциация гимнастики, а в 1888 году создаётся любительский легкоатлетический союз в Америке.
Параллельно с этим происходит рост интереса к Древней Греции и, в частности, к древним олимпийским играм. В 60−70-е годы XIX века были проведены масштабные раскопки в Олимпии, и появились на свет работы археологов, посвящённые этому феномену древней истории.
ЕСЛИ ХОЧЕШЬ, МОГУ НАПИСАТЬ НА ДРУГУЮ ТЕМУ
