1. Казка
2. Чарлі Бакет
3. Тато і мама Чарлі — пан і пані Бакети; батько й мати пана Бакета — дідунь Джо та бабуся Джозефіна; батько й мати пані Бакет — дідусь Джордж і бабуня Джорджина, син Чарлі.
4. "Хатинка аж ніяк не була розрахована на стількох людей, і жилося їм там страшенно незручно. Мала вона всього дві кімнатки й однісіньке ліжко. Ліжко віддали чотирьом стареньким, бо вони ж такі кволі й утомлені. Такі втомлені, що ніколи й не злазили з ліжка.
Дідунь Джо та бабуся Джозефіна лежали з одного кінця, а дідусь Джордж та бабуня Джорджина — з другого.
Пан і пані Бакети спали з малим Чарлі Баке-том в іншій кімнатці, на матрацах на підлозі.
Влітку це ще було сяк-так, а от узимку, коли по підлозі цілісіньку ніч віяли крижані протяги, ставало нестерпно.
Вони й не мріяли купити кращу хату, чи хоч би ще одне ліжко, бо були дуже вбогі."
5. З усієї родини роботу мав тільки пан Бакет. Він працював на фабриці зубної пасти, де цілий день сидів на лаві, накручуючи кришечки на тюбики з пастою.
6. Шоколад
7. Мрією Чарлі був шоколад, він захоплювався історією шоколадної фабрики Віллі Вонки.
8. Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження.
9. "Гіршої муки годі було уявити:
У цьому місті, майже біля самої хатинки, де мешкав Чарлі, стояла ВЕЛИЧЕЗНА ШОКОЛАДНА ФАБРИКА!"
Трудно быть не таким, как все. Но в том, что ты другой, ты особенный, и состоит твоя сила.
Общество людей-серая масса в глазах любого человека из этого же самого общеста. Быть другим-не обязательно быть отшельником, оторванным от человечества. Быть не таким, как все-значит, иметь своё собственное мнение на окружающее, не поддаваясь мнению большинства.
Большинство людей не понимают и не хотят понять таких людей. Других людей. Возможно, они просто завидуют, что тебе удаётся быть особенным, выделяющимся. Самое важное здесь-чувствовать, что идёшь верной дорогой, когда сохраняешь своё родное "Я". Не обращать внимания на упрёки, быть необычным-поистине сила.
