Віктимна поведінка – дії особи, що провокують виникнення віктимної ситуації, яка полягає у конкретній життєвій ситуації, що складається у зв’язку з психологічними якостями особи при виникненні реальної можливості заподіяти їй шкоду.
Віктимна поведінка жертви, як правило, зумовлена:
- особливостями фізіологічного стану особи,
- легковажним та недбалим ставленням до особистої безпеки та безпеки майна,
- легковажним ставленням до норм та правил громадського порядку та громадської безпеки,
- участю у незаконних угодах через довірливість або необізнаність.
За характером віктимна поведінка поділяється на:
1) конфліктну (при створенні або участі у конфлікті),
2) провокаційну (при наявності аморальної поведінки, демонстрації багатства тощо),
3) легковажну (створення аварійної ситуації, довірливого ставлення),
4) правомірну (протидія злочинця при виконанні громадських, службових обов’язків).
Віктимологія – напрямок кримінології, що вивчає кількісну та якісну характеристику жертв злочинів, закономірності їхніх взаємовідносин із злочинцем з метою вдосконалення форм та методів запобігання злочинності.
