Феода́льна роздрі́бненість — поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. Термін був поширений у радянській марксистській історіографії.
Феодальна роздробленість характерна для Європи після розпаду Каролінзької імперії. Вона продовжувалася до формування національних держав. У Німеччині вона тривала з XIII століття до об'єднання Німеччини в XIX столітті. В Італії роздрібленість тривала до Рісорджименто. У Франції об'єднання відбулося за правління Людовика XI.
Причини
Є 8 основних причин феодальної роздробленості Київської Русі (подібні причини можна виділити і щодо інших держав):
перетворення земельного володіння у спадкове;
посилення удільних князівств;
зростання міст і кордонів;
економічний розвиток земель;
розвиток народностей;
велика територія, що ускладнює централізоване управління;
послаблення Києва як центру;
багатоетнічний склад населення.
У США існує двопартійна політична система, при якій переважне значення в політичному житті країни мають дві основні політичні партії, а іншим партіям і незалежним кандидатам вкрай складно завойовувати місця в Конгресі. Всього в США діють близько 40 національних політичних партій, більшість яких невідомі широкому загалу навіть як т. Зв. «Треті партії». Провідними партіями є Демократична і Республіканська, які з 1852 року незмінно перемагають на президентських виборах і з 1856 року контролюють Конгрес Сполучених Штатів. Малі партії беруть участь в президентських, парламентських і регіональних виборах, але лише час від часу комусь із членів малих партій вдається домогтися обрання до Палати представників або Сенат Конгресу або до регіональних парламентів і мерії. Тільки в деяких штатах існують треті партії, користуються деяким реальним впливом на регіональну політику, наприклад, Прогресивна партія Вермонта.
Объяснение:
