Відповідь:
Найулюбленіший еллінський герой (нащадок богів і людей) Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Йому присвячено безліч літературних творів, скульптур, картин, що належать уславленим митцям усього світу. І нині створюються мультиплікаційні фільми та комп'ютерні ігри про подвиги Геракла (Геркулеса, як його називали римляни).
Насправді його звали Алкідом («сильним»). Ім'я Геракл він отримав через ненависть до нього дружини Зевса — Гери. В дослівному перекладі слово «геракл» означає «уславлений Герою», або «завдяки Гері». Це протиріччя помічали вже давні греки. Але так воно й було — Гера, ненавидячи Геракла, ставила на його шляху всілякі перешкоди, чим сприяла тому, що герой, долаючи їх, щораз більше прославлявся.
Зевс із нетерпінням чекав на народження Геракла, який мав до олімпійцям перемогти у війні з гігантами. Він знав наперед, що його син стане неперевершеним еллінським героєм. Та не так гадала Гера. У день, коли повинен був народитися Геракл, Зевс перед богами-олімпійцями став похвалятися тим, що малюк з його нащадків, який у цей день з'явиться на світ, буде володарем Мікен. Однак хитра Гера вдала, що не вірить у похваляння чоловіка і при свідках попросила Зевса поклястися незламною клятвою богів, що саме так і буде. А Зевс, не помітивши підступу, таку клятву дав. Тоді Гера затримала пологи Алкмени і прискорила народження Еврисфея, сина цариці Мікен, який дійсно доводився Зевсові нащадком — правда, правнуком, а не сином, як Геракл. Аж тоді Зевс збагнув, як його ошукано, та було вже пізно — клятву не можна було порушувати. Так володарем Мікен став хирлявий і боягузливий Еврисфей, а Геракл ще й повинен був йому служити. Та Гері й цього було мало — вона задумала вбити хлопчика ще маленьким, пославши до нього в колиску двох величезних отруйних змій. Проте немовля мало таку надзвичайну силу, що своїми маленькими рученятами вмить задушило гадів. Так Геракл ще дитиною став змієборцем.
Із Гераклом пов'язаний цікавий еллінський міф про виникнення сузір'я, яке ми називаємо Чумацьким (або Молочним) Шляхом. Зевс, ще до народження Геракла, мріяв зробити сина безсмертним. Однак для цього той мав не лише бути сином бога, а й хоча б раз напитися молока богині. Тому хтось з олімпійців хитро підсунув немовля в ліжко до Гери вночі, коли та спала, щоб воно, не розбудивши богиню, напилося її молока. Але малий пустун почав смоктати з такою силою, що Гера спросоння різко відштовхнула його від себе, а її молоко забризкало небосхил. Так і виникла наша Галактика — Молочний Шлях, яку росіяни називають «Млечным Путем», а англійці — «Milky way». Та й саме слово «галактика» походить від грецького «gаlакtікоs» — «молочний».
Виховував Геракла мудрий кентавр (міфічна істота, нижня частина тіла в якої кінська, а верхня - людська) Хірон. Він та інші вчителі навчали хлопця володіти луком і лірою, прийомами кулачного бою й красномовства. Дуже скоро хлопець перевершив усіх своїх учителів, але дуже поважав їх і був вдячним за науку.
Пояснення:
Вільгельм Кюхельбекер
У Ліцеї Кюхельбекер був об’єктом глузувань через свої дивні вірші, народні пісні та балади. Олександр Сергійович писав на нього епіграми, підтримував і захищав від нападок інших. Молоді люди дружили і спілкувалися все життя.
Іван Пущин
З ним Пушкін подружився з перших днів навчання в Ліцеї. Пущин був добрий, щирий, прямолінійний. Його простота, відкритість подобалися майбутньому письменникові. Він поважав Івана. Разом друзі обговорювали свої думки, але на певному етапі їх шляхи розійшлися. Олександр Сергійович ніколи не забував свого друга-ліцеїста.
Антон Дельвіг
Антон Дельвіга був пухким, блідим хлопчиком з сонним обличчям. Але він першим помітив талант Пушкіна, за що той був дуже вдячний. Молодих людей пов’язувала міцна дружба, заснована на повазі і розумінні. Відомий російський поет неодноразово згадував Дельвигу в своїх творах. Друзі згадували, що його Пушкін цінував найбільше.
Іван Малиновський
Він був сином Малиновського Василя Федоровича – першого директора Царськосельського ліцею. Іван був активним, добродушним хлопцем, який любив природу. Відрізнявся тим, що вмів визнавати свої помилки. Для Олександра Пушкіна Малиновський був задушевним приятелем, з яким ніколи не було нудно. Іван був старше поета на 3 роки і завжди був вірний своєму другові.
Мішель Яковлєв
Цей верткий, чорненький хлопчик вічно жартував і кривлявся, володів даром перевтілення. Міші Яковлєву вдалося довести блазнювання до досконалості, що не заважало йому старанно займатися. Хлопчаки називали його «ліцею старостою». Яковлєв входив в літературний ліцейський гурток, який очолював Пушкін. Любов до російської словесності і літературна справа зблизили однокласників.
Федір Матюшкін
Подружившись з ним в ліцеї, Пушкін навчав Матюшкина правилами ведення журналу подорожі, коли той збирався в перше кругосвітнє плавання 1817 року. Поет навіть присвятив мандрівникові кілька рядків. Відзначимо, що Федір був ввічливий, щирий, скромний, з доброю вдачею. У нього були здібності до географії та історії.
Сергій Дмитрович Комовський
У Ліцеї мав багато прізвиськ – Смола, Фіскал, Лисичка. Закінчивши навчання, Сергій Дмитрович регулярно відвідував ліцейські річниці, де і зустрічався з Олександром Пушкіним.
Горчаков Олександр Михайлович
Горчаков був старше Пушкіна на рік. На якомусь етапі їхні шляхи перетнулися. Горчаков присвятив Олександру Сергійовичу кілька рядків.
Брогліо Сильвестр Францевич
Він був нащадком знатних, зубожілих сардинских графів. У науці він процвітав слабо, зате любив жартувати і веселитися. Володів хорошою фантазією. Це і підкупило Пушкіна. Тому молоді люди подружилися.
