От (34б)
1.Как звали епископа, который был ещё и замечательным врачом- хирургом?
2. Как раньше называли христианскую семью?
3. Когда в нашей стране празднуется память святых Петра и Февронии?
4. Какой город превратился в крупнейший на Кавказе центр ислама?
5. Какие религиозные центры объединяют мусульман России сегодня?
6.Какие наиболее рас в мире направления буддизма вы знаете?
7. Кто был выдающимся лидером буддистов России?
8. Как зовут небесную деву огня- буддийскую богиню?
9. Какой праздник посвящён Цзонхаве- основателю школы гэлуг?
10.Соотнеси: (Например: 1- В, 2-А….)
1.Восприемники
2. Цам
3. Кагалы
4. Имам
5. Хурэ
6. Медресе
7. Дуганы
8. Законоучители
9. Хурулы

А. Праздничное представление у бурят, калмыков и тувинцев
Б. Религиозные учебные заведения у мусульман
В. Крёстные родители
Г. Буддийский монастырь
Д. Наиболее авторитетные иудее, знатоки Священного Писания
Е. Первые буддийские храмы бурят
Ж.Духовный наставник у мусульман
З. Первые буддийские храмы калмыков
И. Замкнутые общины иудеев

Мнемоническая схема (мнемосхема) – наглядное, графическо- схематическое, условное представление системы или процессов сис- темы в символьно-графической форме, наглядно отображающее ис- следуемую систему [7]. Мнемосхема состоит из графических эле- ментов, взаимосвязанных между собой при соединительных линий.
Мнемосхемы эффективно используют в случаях если:
– система имеет сложную структуру;
– процессы в системе управляются по большому числу пара- метров;
– структура системы может оперативно видоизменяться.
Мнемосхемы предназначаются при требовании выполнения сле- дующих функций:
1. Наглядно отобразить структуру изучаемой системы, предос- тавить информацию о ее состоянии в том объеме, который необхо- дим для выработки оптимальных решений и формирования управ- ляющих воздействий для эффективного функционирования системы.
2. Отобразить взаимосвязи и характер взаимодействия системы подсистем и элементов с другими объектами системы, а также внеш- ней средой.
3. Сигнализировать обо всех существенных нарушениях в системе.
4. Создать целостность восприятия системы посредством вза- имного пространственного расположения подсистем различного уровня и элементов.
5. Оказать специалисту, выполняющему изучение системы в условиях большого количества поступающей информа- ции.
6. Облегчить процессы информационного поиска, логической систематизации и обработки поступающей информации в процессе изучения системы, подчинив их определенной логике.
7. Отобразить общее состояние, как системы, так и состояния отдельных элементов, свойств, отношений, параметров и зависимо- стей и т.п.
8. Обеспечить внешнюю опору для качественной оценки сис- темы, выработки оптимальных решений и формирования управляю- щих воздействий.

Матір... Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. 
      Образ матері у творах Т. Шевченка - це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом із дитиною, бо була кріпачкою й повністю залежала від наказів пана. Жінка за часів Т. Шевченка була безправною людиною, яка зазнала гніту як кріпачка і знущань у родині, бо не у всіх були гарні й добрі чоловіки, а тому і в родині їм жилося не краще. У поезії "Якби ви знали, паничі..." поет з болем пише: 
       
      Там матір добрую мою 
      Ще молодую - у могилу 
      Нужда та праця положила... 
       
      Не маючи змоги доглядати дитя, мати-кріпачка брала його на панщину немовлям або залишала вдома на більш-менш старших дітей. У поезії "Сон" ("На панщині пшеницю жала") стомлена матір мріє про інше майбутнє для свого сина, її любов до сина безмежна і, незважаючи ні на що, безмежна віра, що колись настане такий час: 
       
      І сниться їй той син Іван 
      І уродливий, і багатий, 
      Не одинокий, а жонатий 
      На вольній, бачиться, бо й сам 
      Уже не панський, а на волі. 
       
      Доля жінки-матері у Т. Шевченка зображена по-різному: це й Катерина - матір, що, не витримавши тяжких випробувань долі, накладає на себе руки; це й Ганна, яка, спокутуючи свій тяжкий гріх, все життя працювала в родині сина, любила його мовчки, жертовно. Сам поет, що так мало зазнав материнської любові, вірив у кращу долю і матері, і дитини: 
       
      І на оновленій землі 
      Врага не буде, супостата, 
      А буде син, і буде мати, 
      І будуть люди на землі. 
       
      Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом Матері Божої. Для Т. Шевченка жінка-матір - це уособлення і Пречистої Діви Марії, і матері-України. Це узагальнюючий образ усіх матерів. Т. Шевченко відштовхувався від ідеалів, від Біблії, бо Марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: Марія - святість, божественність, і Матір - рідна матір, матір-земля, ненька-Україна.