|
Хозяйственные изменения в районе Волги. |
Последствия этой деятельности (положительные результаты) |
Фактические негативные последствия. |
Экологические проблемы. |
Пути решения. |
Строительство каскада ГЭС на Волге (всего 8) |
1.Выработка достаточного количества электроэнергии. 2.Регулируемый сток решит проблему орошения. 3.Водоопеспечение населения и предприятий района. 4.Увеличение транспортной пропускной способности реки. |
Затруднен сток воды. Поднятие уровня грунтовых вод. Заполнение пойменных лугов. |
1.Заиливание дна реки. 2.Гибель рыбы, в т.ч. осетровых пород. 3.Увеличение береговой эрозии почв, гибель лесов, уничтожение кормовой базы для животноводства. |
Строительство альтернативных предприятий по выработке электроэнергии. Рекультивация земель. |
Строительство промышленных предприятий в бассейне р. Волги. |
Высокий уровень экономического развития района. |
Сброс неочищенных вод. |
Загрязнение воды, превышение ПДК. |
Строительство дорогостоящих очистных сооружений. |
Версальський мирний договір — підписаний у Версалі 28 червня 1919 року державами-переможницями у Першій світовій війні (США, Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією, Бельгією тощо) з одного боку, і переможеною Німеччиною — з іншого. З іншими центральними державами, які воювали на стороні Німецької імперії у Першій світовій війні були підписані окремі договори.[1] Хоча перемир'я, підписане 11 листопада 1918 року, фактично закінчило бойові дії, знадобилося шість місяців переговорів на Паризькій мирній конференції щодо укладання мирного договору. Договір був зареєстрований у секретаріаті Ліги Націй 21 жовтня 1919 року, і надрукований в Treaty Series.
Объяснение:
На сколько я помню, то да.
