Объяснение:
произведении поэт выступает как наблюдатель и рассказчик. Именно его глазами мы видим дивные картины родной природы. Автор применяет выразительные эпитеты, чтобы передать красоту пейзажа: «пёстрых нив», «над простором позлащённым». Легко вызвать в памяти звуки быстрого нежного весеннего дождика, когда встречаешь в тексте эпитет «шумом робким и смущённым», которым Валерий Яковлевич характеризует это явление.
Чтобы придать живости строкам, поэт использует сравнения. например, дождевая вода или целый мир, приобретают новые черты, когда автор сопоставляет их с растениями или даже людьми («мир, как дитя»):
Ветер струи гнёт в изгибы,
Словно стебли камыша.Во второй строфе поэт сравнивает птиц с рыбами. Действительно, птиц в небе, затянутом пеленой дождя. Этот параллелизм наталкивает на мысль о том, что в природе все вещи равноценны и одинаково важны.
Концепція сучасного олімпійського руху належить барону П'єру де Кубертену, з чиєї ініціативи в червні 1894 року в Парижі відбувся Міжнародний атлетичний конгрес.[2] 23 червня 1894 року заснував Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Перші Олімпійські ігри (Ігри Олімпіади) сьогодення були проведені в 1896 році в Афінах (Греція). В 1914 році затверджений олімпійський прапор, подарований П'єром Де Кубертеном на Паризькому конгресі. На ньому зображені п'ять олімпійських кілець, що переплітаються, символізуючи союз п'яти континентів і зустріч спортсменів усього світу на Олімпійських іграх. Перші зимові Олімпійські ігри відбулися в 1924 році в Шамоні (Франція).
Засадничі принципи
Объяснение:
