Назначение ,для чего ,с какой целью составляется спецификация. (кратко)

1Г

2В

3А

4В

5Г

6В

7В

8В

9.Наукова фантастика[ред. | ред. ... скорочення sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій.

Аліса в країні чюдес, Подорож Гуллівера, Двадцять тисяч льє під водою.

10.Меггі: 12-річна дівчинка, дочка Мортімера Фолхарата і Терези, розумна і хоробра. Вона виросла серед книг, які їй з самого раннього дитинства купували і читали батьки, і тому дуже начитана, навіть дивує своїми пізнаннями Елінор, велику любительку книг, тітку Рези. Меггі володіє неабияким даром читця, який передався їй від батька. Меггі з батьками живе тепер у Елінор. Після того, що сталося з Меггі в селі Капрікорн, у неї з’явилося одне бажання: навчитися писати, як Феноліо, автор «Чорнильне серце», щоб не тільки вичитувати персонажів з книг, а й вміти відправляти їх назад

11.Фантастичне: різні дивовижні речі, сам мандрівний замок, вогняний демон - Кальцифер і щасливий кінець казки. Реальне: побут, взаємовідносини між людьми, почуття, заздрість.

12.Роман «Чорнильне серце» демонструє читачам два світи: реальний світ любителів книжок з їхніми багатими бібліотеками та рідкісними виданнями (одна з яких дала назву твору) та уявний, вигаданий світ книжок, населений фантастичними істотами, ельфами, феями, але також і тиранами, темними силами, котрі намагаються заполонити Землю страхом. У такий фантастичний б К. Функе стверджує думку про те, що книжки та їх персонажі є різними… Є добрі книжки, сповнені світла й добра, але є й такі, де діють «лихі сили». І така література теж нерідко трапляється в нашому реальному житті. А раптом Землю захоплять книжкові монстри, злодії та негідники, яких Мо «вичитав» із «Чорнильного серця»? Із властивою їм хитрістю вони взялися до справи: знищити всі примірники книжки, з якої вони потрапили в реальний світ. І це їм майже вдалося, лише один примірник книжки залишився в Мо та Меггі. Навколо нього й розгорнулася справжня битва, котра перетворилася на велику боротьбу між вигаданим і реальним, поміж добром і злом.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/chornilne-serdtse-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение:

Выходец из Белоруссии Самуил Петровский-Ситнианович (1629 – 1680) окончил Киево-Могилянскую академию и около 1656 г. постригся в монахи, приняв имя Симеона. Он жил в Богоявленском монастыре в Полоцке (откуда и его более позднее прозвище – Полоцкий). Здесь же Симеон учительствовал, получив широкое признание у населения благодаря своим высоким профессиональным и нравственным качествам. Он писал стихи на белорусском и польском языках. Симеон выступал за объединение русского, украинского и белорусского народов в рамках единого Российского государства. Слава о просвещенном монахе быстро распространилась по России, и Симеон был приглашен в Москву. С 1664 г. он обучал будущих служащих московских приказов в школе при Заиконоспасском монастыре на Никольской улице, возле Кремля.
Симеон стал первым придворным поэтом, прославлявшим в своих произведениях царскую фамилию. Его публицистические работы также превозносили самодержавие. Вскоре царь Алексей Михайлович поручил ему воспитание и образование своих детей. Двое из них – Федор и Софья – стали затем царствовать. Это были первые правители России, получившие элементы западного образования, включавшего знание европейской истории, культуры, иностранных языков. Неудивительно, что царствование Алексея Михайловича, Федора Алексеевича и правление царевны Софьи были отмечены попытками проводить реформы по западному образцу.