ответ:
постановка проблеми. питання про взаємовпливи в розвиткові
педагогіки, культури й мистецтва не є новим. воно постійно постає перед
істориками педагогіки, істориками культури, мистецтвознавцями. дійсно,
автохтонного розвитку мистецтва окремо взятої країни, що не підлягало
ніяким зовнішнім упливам, практично ніколи на існувало. тому, колирозглядуємо історію педагогіки європейського регіону, необхідно
водночас вивчати й ті явища, що впливали на його розвиток.
прийняття в київській русі християнства за константинопольським
зразком свого часу визначило пріоритети й завдання освіти на тисячоліття
вперед. візантійський менталітет, що був перенесений на київський ґрунт,
поєднався тут із прадавніми слов’янськими традиціями. таким чином,
розуміння витоків шкільної освіти в україні є необхідною умовою для стратегії
її розвитку, передбачення та прогнозування можливих наслідків.
аналіз актуальних досліджень. на внеску однієї історико-культурної
традиції в іншу, що дає їй можливість далі повноцінно розвиватися,
неодноразово наголошував г. гегель [4]. про часткову «трансплантацію»
візантійської релігійно-музичної спадщини з її компонентом духовного
виховання вів мову у своїх працях д. ліхачов [7]. місцю візантійського
музичного виховання в церковній обрядовості київської русі присвячені
роботи і. арванітіса, б. асаф’єва, п. гнедича, н. єфимової [1; 2; 5; 6].
незважаючи на достатню кількість досліджень, присвячених місцю
візантійської спадщини в музичному вихованні київської русі, недостатньо
таких, де б аналізувалося спільне та відмінне у візантійській і давньокиївській
традиціях, або мова йшла би про «діалог» культур, а не про
«трансплантацію» грецької культури на слов’янський ґрунт. тому мета
дослідження ‒ виявити спільні та відмінні риси музики візантії та київської
русі, показати відповідність змісту музичного виховання загальному рівню
розвитку культури суспільства та орієнтованість змісту музичного
виховання на певну культурну, релігійну чи національну традицію.
методи дослідження. з метою виявлення спільного та відмінного у
візантійський і давньоруській традиціях музичного виховання
використовувалася низка методів: історико-порівняльний – для відтворення
подій культурно-історичного процесу; аналогії та компаративістики – для
виявлення особливостей становлення давньокиївської системи музичного
В Египте открылась выставка 59 саркофагов, созданных во времена XXVI династии Египта (около 2500 лет назад). Находка в селе Саккара неподалеку от египетской столицы Каира является одной из крупнейших за последние годы в стране.
Об этом сообщает пресс-служба министерства по делам туризма и античности Египта.
Деревянные саркофаги, представленные на выставке в городе Гиза, сохранились настолько хорошо, что на них видны цвета, в которые их разрисовывали. По словам египетских археологов, на месте раскопок в Саккаре им удалось найти еще несколько саркофагов, поэтому работы там будут продолжаться.
Кроме саркофагов, на выставке также представлены 28 статуэток египетского бога Сокара, одного из старейших богов умерших в Египте, который играл значительную роль в жизни тогдашних египтян. Все эти находки лежали в трех шахтах глубиной 10-15 метров в гробнице.
После того как археологические работы в Саккаре завершатся, все находки перенесут в Большой Египетский музей в Каире. Его должны открыть в 2021 году. Раскопки в Саккаре начались в августе этого года. В сентябре там нашли 27 саркофагов — это самое большое с 2019 года открытие гробницы с таким большим количеством саркофагов. Речь идет о некрополе Эль-Ассасиф, где обнаружили 30 саркофагов с мумиями — тогда власти Египта называли его самым большим археологическим открытием в стране за последние 50 лет.
