Көтерілістің қозғаушы күшін атаңдар​

По-перше, не можна заворожено стояти і дивитися на величезну хвилю, як укопаний. Можливо, вам здасться ця рекомендація дивною: кому може прийти в голову стояти і дивитися? Але, як показує практика, багато хто саме так і робить. Чи то від жаху, чи то з цікавості.

По-друге, якщо цунамі вже дуже близько, просто бігти не до тому що хвиля рухається зі швидкістю 800 км на годину (швидкість літака), але чим ближче до берега, тим вона стає повільніше: швидкість знижується до 80 км на годину.

По-третє, якщо цунамі ще далеко, але про нього вже відомо, швидше за все, у вас є не більше 15-20 хвилин для того, щоб втекти. Тому замість того, щоб збирати свої речі, використовуйте час для втечі. Беріть тільки найнеобхідніше. Рятуйте не речі, а життя!

По-четверте, не варто бігти близько русел річок: саме русла річок при цунамі будуть розливатися в першу чергу.

Объяснение:

Новгород был центром обширнейших земель на севере Руси. Сам город, где высокого уровня развития достигли ремесла и торговля, имел прочные связи со странами Западной Европы и Востока. Сельское хозяйство не могло обеспечить потребности населения, поэтому Новгород ввозил хлеб.
Господствующую роль в Новгороде играли бояре. Они владели крупными вотчинами и участвовали в торговле и промыслах. Князь в Новгороде полностью зависел от бояр и городского вече (на котором также верховодили бояре).
Управление городом и подвластными ему землями осуществляли выбираемые на вече должностные лица — посадник, тысяцкий, а также владыка (архиепископ). Князь был лишь военачальником и высшей судебной инстанцией. Князья в Новгороде менялись гораздо чаще, чем в других землях, поэтому его называют боярской республикой. Подобные порядки установились и в Пскове, отделившемся в XIII в. От Новгорода.