Построить вид с верху и изометрию фигуры​

Феномен:

«Это была небольшая, почти игрушечная телега, в которой как-то странно, — странно почти до болезненного ощущения от этого зрелища, — помещался человек. Голова его была большая, лицо бледно, с подвижными, острыми чертами и большими, проницательными бегающими глазами. Туловище было совсем маленькое, плечи узкие, груди и живота не было видно из-под широкой, с сильной проседью бороды, а руки я напрасно разыскивал испуганными глазами, которые, вероятно, были открыты так же широко, как и у моего брата. Ноги странного существа, длинные и тонкие, как будто не умещались в тележке и стояли на земле, точно длинные лапки паука. Казалось, они принадлежали одинаково этому человеку, как и тележке, и все вместе каким-то беспокойным, раздражающим пятном рисовалось под ярким солнцем, точно в самом деле какое-то паукообразное чудовище, готовое внезапно кинуться на окружившую его толпу.»

У Яна Залуского и его родственника была целая концертная программа. Калека показывал самого себя, демонс трируя отсутствие рук, затем он показывал свои умения: он обслуживал себя сам – одевался и раздевался. Толпа в немом изумлении смотрела на все это(только лакей Павел гоготал), после каждого своего умения Феномен требовал долгоусого обходить толпу, собирая монетки. Если вначале его одаривала только более богатые участники сцены(например пан Уляницкий подавал монеты, потому что почему-то боялся предсказаний Феномена), то после того, как Залуский перекрестился ногой за деньгами полезли пораженная прислуга и дворня.

После того, как он написал афоризм для мальчика, богатую лепту подала благодарная ему мать мальчиков.

Деньги полученные от уважаемого доктора он пообещал отдать нищим.

Залуский внимательно смотрел как и кто, сколько жертвует подношений, всегда кланялся или поглядывал на тех, кто этого не делал.

Объяснение:

Добридень Вам, шановний Євгенію. Ви мені дуже подобаєтесь, тому я Вам і пишу цього листа і сподіваюся, що Ви його отримаєте у тому світі, де зараз перебуваєте.

Чого тільки про Вас тут не пишуть: Ви і бездушний, і холодний, і лінивий, і взагалі "зайва людина". А я хочу вас підтримати. Насправді ви не зайва людина, а просто живете так, як Вас виховали, так, як було прийнято у Вашому суспільстві. Ваш статус заможної та незалежної людини вимагав від Вас саме такого життя - безтурботного, повного розваг та розкошів. При цьому Ви нікому не зробили нічого злого, отже Ви - хороша людина.

І ще Вас багато хто вважає безсердечним, бо Ви не відповіли взаємністю дівчині, що вас покохала, - Тетяні Ларіній. Ви її ще пам"ятаєте? Вона написала Вам того листа, який нас і досі примушують вивчати на пам"ять. Так от, Ви їй тоді відмовили у взаємності. Як на мене, зробили дуже правильно. І що головне - чесно. Ви їй пояснили, що зовсім не створені для подружнього життя, і тим самим вберегли її і себе від величезної помилки. Взагалі-то вона досить швидко оговталася після цього і, як кажуть,  вдало вийшла заміж.

Про Вас мені відомо, що в образі заміжньої дами вона все ж викликала у Вас певні почуття, але, як тепер кажуть, хто не встиг, той запізнився.

А далі, що ж з Вами було потім, коли поет так несподівано Вас залишив? Ось про це я б хотів дізнатися з Вашої відповіді на мій лист.

Всього найкращого і прийміть мої вітання.