1)Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття
2)Бароко один з найвідоміших стилів мистецтва в світі. Він з'явився в Італії 15-16 ст. Від італійського barocco — «химерний», «дивний», «схильний до надмірностей». Цей стиль мистецтва включає в себе досить багато напрямків.
4),5)Место рождения
Венеция, Венецианская республик
1)Синкрети́зм (грец. συνκρητισμός — з'єднання, лат. syncretismus — поєднання) — поєднання або злиття, комплексне проявлення чи використання самодостатніх чи навіть несумісних і непорівнюваних явищ, образів мислення та поглядів. Синкретизм — різновид еклектизму.
3)Наступним етапом розвитку культури Стародавнього Світу стали цивілізації Греції і Риму. За усієї різноманітності, цим культурам притаманна внутрішня єдність, яка дозволяє об´єднати їх спільною назвою — антична культура (від лат. antiquus — стародавній)
4)Грецька музика, музика Греції — багатоманітна музична культура, що історично розпадається на кілька культур — давньогрецьку музику, візантійську музику та власне музику Греції на її сучасному етапі.
6)Термін музика середньовіччя охоплює період в європейської історії музики від падіння Римської Імперії (V століття) до початку XV століття, коли на зміну прийшла епоха Відродження. Загальними рисами цього періоду є сильний зв'язок із релігією, перевага одноголосся, аскетизм, акапельний спів і переважання модальних ладів. На епоху середньовіччя припадає діяльність Гвідо д'Ареццо, що перший запропонував систему сольмізації, що уможливила точний запис нот.
7)Гвидо д’Ареццо, Гви́до Арети́нский (итал. Guido d'Arezzo, лат. Guido Aretinus) (ок. 990 — ок. 1050) — итальянский теоретик музыки и педагог, один из крупнейших в эпоху Средних веков и самых значимых во всей истории западноевропейской музыки. Монах-бенедиктинец.
8)В основі культури епохи Відродження (XIV — XVII ст.) лежить принцип гуманізму, утвердження гідності і краси реальної людини, її розуму та волі, її творчих сил. Гуманістична культура Відродження носила світський характер. Жагуча спрага пізнання реального світу і захоплення ним сприяли піднесенню науки і привели до відображення в мистецтві найрізноманітніших сторін дійсності і передали величний пафос багатьом творінням художників.
9)Гуманізм (лат. humanitas — «людяність», humanus — «людяний», homo — «людина») — це філософська та етична позиція, яка надає особливого значення цінності людей та сприянні людям (як індивідуумам, так і групам), і в загальному віддає перевагу критичному мисленню та доказам (раціональним та емпіричним) над прийняттям догмату або забобонів.
Объяснение:
надеюсь хоть чем то
Страхування представляє особливу господарську діяльність, форму створення та розподілу грошей з фонду, що знаходиться в управлінні спеціальної організації (страховика). Фонди створюються з внесків заінтересованих організацій та громадян (страхувальників) для відшкодування майнових затрат, що виникають у осіб, які брали участь у його створенні. Створення такого грошового резерву обумовлюється тим, що життя людини, її господарська діяльність нерозривно пов’язана з природою, навколишнім середовищем, а природа не тільки створює необхідні умови для існування людини, але і приводить часто до ситуації, коли, наприклад, майно значно знецінюється внаслідок стихійних лих: повеней, землетрусів, посух тощо чи інших випадків. Непередбачені випадки можуть статися і з суб’єктами, що здійснюють господарську діяльність.
