Голоко́ст (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος — «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв і ромів у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циганів нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо)[1]. Тобто, у ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Объяснение:
Народные традиции и обычаи представляют собой уникальную связь, эдакий «мост времен», связывающий далеко с настоящим. Некоторые из них уходят своими корнями в языческое русского народа, еще до крещения Руси, понемногу их сакральное значение было утеряно и позабыто, но основные моменты сохранились и соблюдаются до сих пор. В селах и поселках русские традиции и обычаи чтят и помнят в большей степени, чем в городах, что связано с более обособленным образом жизни городских жителей.
Большое количество обрядов и традиций связано с семейной жизнью (это и сватовство, и свадебные торжества, и крещенье детей). Проведение старинных обрядов и ритуалов гарантировало в будущем успешную и счастливую жизнь, здоровье потомков и общее благополучие семьи
