Зима – это чудесная пора. С неба крупными хлопьями сыпется мягкий, пушистый снежок. Все улицы – в сугробах. Домики, деревья – все покрыто толстым слоем снега.
Мне кажется, что только русская зима по-настоящему прекрасна. Она как будто бы сошла с праздничной открытки, нарисованной талантливым художником. Только русская зима может похвастаться не только своими холодами, но и своей сказочной красотой.
Однако, я люблю зиму не только за ее прекрасную природу. Зимой мы можем кататься на лыжах, кататься на коньках, на санках. Все парки переполнены людьми. Очереди выстраиваются у касс на ледяные горки, на каток, на лыжную трассу. Зимой все становится сказочным. Я очень люблю гулять с друзьями, играть в снежки. Иногда мы строим снеговика, снежную бабу или дед мороза со снегурочкой. Только зима представляет нам столько разных занятий. Зимой не хочется сидеть дома, хочется гулять, резвиться, веселиться.
Джонсі мріяла про смерть
Объяснение:
Дівчина вже вирішила для себе найгірше, що вона помре, коли впаде останній листочок з плюща, який вона бачить у своє вікно на голій стіні будинку навпроти.
«Тоді скажи мені, коли закінчиш,- заплющуючи очі, по Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя,- бо я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
Душі, яка лаштується вирушити в далеку таємничу подорож, усе на світі стає чуже. Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв'язували її з подругою і всім земним».
