Обьяснение:Ну тут по логике, сорри если предложения не очень красиво сформулированы
Кроме как проводить наблюдения ничего не остается, чтобы проводить, например, эксперименты нужны какие-нибудь объекты, с которыми можно взаимодействовать. С небесными телами мы взаимодействовать не можем, они слишком далеко.
Немного доп инфы с нормально сформулированными предложениями:
Астрономические наблюдения пассивные, т.е. у астрономов практически нет возможности влиять на наблюдаемые объекты. Процессы во Вселенной происходят очень медленно по земным меркам. Наблюдая за некоторыми небесными телами в течение многих лет, не удается заметить изменений. Поэтому очень ценными являются данные, полученные древними учеными, хотя по современным критериям они очень неточны. Следует также отметить, что, находясь на Земле, мы вместе с ней участвуем во многих движениях (вращение вокруг оси и вокруг Солнца, движение всей Солнечной системы вокруг центра Галактики, движение самой Галактики). Проводя наблюдения, необходимо понимать и учитывать это.
У періоди втрати Україною державної незалежності і поділу її території між сусідніми державами на українських етнічних землях створювались колоніальні органи управління та поступово поширювався адміністративно-територіальний устрій метрополії. В Україні першими спробами адміністративно-територіального поділу можна вважати існування земель-князівств за часів Київської Русі.
У IX—XII століттях територія сучасної України поділялася на Київську, Чернігово-Сіверську, Переяславську, Волинську і Галицьку землі, які входили до складу Київської держави. Деякі менші землі, через низький економічний і політичний рівень розвитку, входили до складу Київського князівства, зокрема Полянська (Руська), Турово-Пінська і Древлянська землі. Землі-князівства поділялись на волості, центрами яких були міста — «городи».
За політичним устроєм Київська Русь являла собою державне утворення у формі монархії. На чолі держави стояв великий князь київський, який зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, судової і військової влади. Внутрішнє управління державою здійснювали численні княжі управителі. На найвищі адміністративні посади призначались представники великокнязівського роду або намісники (посадники) і тисяцькі. Згодом провідне місце серед київських урядовців займав двірський, або дворецький, основна діяльність якого була пов’язана з управлінням князівським двором. Розгляд судових справ здійснював сам князь. За дорученням князя судові функції міг виконувати хтось із бояр, найчастіше дворецький. На місцях судочинством найчастіше займався спеціальний київський урядник — тивун (тіун). Найрізноманітніші функції при дворі виконували печатник, стольник, покладник, сідлецький, а також дрібніші чиновники — биричі, отроки, дітські, городники, митники та інші.
Объяснение:
