новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабували багаті землі, природні ресурси України. Тяжке становище трудового народу, особливо селянства, посилювалось його соціальною та політичною незахищеністю
Після скасування кріпосного права в Україні виникають різні форми економічної самооборони громадянства, які ґрунтувалися на багатовікових народних традиціях.
Найважливішою з них стає кооперація, як рух самооборони економічно слабких і соціальне принижених верств населення. Важливу роль не лише в національно-культурному, а й в економічному піднесенні українського народу відігравали українські суспільні організації 60-70-х років XIX ст.
Ініціатором організації першого споживчого кооперативу в Україні виступила харківська громада. Статут харківського споживчого товариства було затверджено 6 жовтня 1866 p. З самого початку товариство налічувало 64 члени з повним (50 крб.) та 292 члени з неповним паєм. Крім торгівлі предметами широкого вжитку, товариство мало свою їдальню, пекарню, фабрику овочевих напоїв, забезпечувало своїх членів паливом. Товариство ознайомлювалося з кооперативним рухом на Заході, його представники побували у Великобританії, Франції та Німеччині, підтримували зв'язки із зарубіжними кооперативними організаціями.
У 1870 p. з ініціативи харківського споживчого товариства було заплановано кооперативний з'їзд та утворення споживчого кооперативного союзу. Проте харківський губернатор заборонив проведення цих заходів на тій підставі, що діяльність таких товариств не повинна поширюватися поза межі одного міста.
Друге кооперативне споживче товариство засновано у Києві наприкінці 1868 p. Його раду очолювали тогочасні найвидатніші діячі українського національного руху, провідні науковці В. Антонович, О. Кістяківський, М. Яснопольський, М. Зібер, М. Драгоманов, В. Гец.
Активну участь у діяльності товариства брали інші члени київської громади, студенти університету. Його фундатором був відомий молодий економіст М. Зібер. Товариство налагодило торгові зв'язки з Харковом, Полтавою, Одесою, Борзною, Керчю. В той самий час виникли споживчі товариства в Єлізаветграді, Ізюмі, Балті, Севастополі, Сімферополі, Миколаєві, Херсоні, Катеринославі, Чернігові, Лебедині. Протягом 1866-1870 p. в Україні діяло 20 споживчих кооперативів. Їх загальна кількість в імперії Романових тоді становила 63.
Однак перші українські кооперативи проіснували лише кілька років, їх занепад був зумовлений рядом причин. Насамперед погано був підготовлений соціальний ґрунт для кооперативної діяльності. Переважна більшість громадян ще не розуміла суті та значення
ответ:Проблема смерти, выбора и квантового бессмертия
Объяснение:
Фильм нам понять, что любой действие влечет за собой последствия, которые повлекут за собой большие изменения. Тaк называемый эффект бабочки. Не порвись бы у Немо шнурки, он бы встретил Анну. И успей бы он убрать ее номер в карман, его бы не смыло дождем.
Фильм достаточно труден для восприятия, ведь повествование ведется в нескольких альтернативных ветках.
Главная проблема - отсутствие выбора. На вопрос журналиста, какая жизнь Старика Немо правильная, он отвечает: все жизни правильные.
Конечно, старик-Немо тут лукавит: да, все описанные ветви его жизни равноценны, но ни одна из них его не удовлетворила, т.к. не привела к счастью.
Поэтому он и говорит о ситуации цугцванг, в которой любой ход игрока ведёт к ухудшению его позиции.
Но режиссер доносит до нас мысль о том, что подлинно свободный выбор – это не выбор из предложенных вариантов. Ведь в этом случае наш выбор несвободен, так как ограничен самими вариантами, и наша воля определена внешними факторами.
Подлинно свободный выбор – это выбор, идущий изнутри нас, возвышающийся над внешней ограниченностью и творчески преобразующий нашу жизнь.
Немо вспоминает все возможные варианты своей жизни, возвышается над ситуацией, ограниченной выбором из двух вариантов, предложенных родителями, и идет третьим, собственным путем. Он убегает.
Несомненно, сам этот акт символизирует взросление и переход к самодостаточности, когда наша личная воля достигает подлинной свободы.
И, по замыслу режиссера, именно этот поступок, поступок взрослого человека, основанный на решимости сделать выбор, не обусловленный ни родительскими предписаниями, ни общепринятыми представлениями о счастье, ни случайностью, этот поступок приводит Немо к счастью, показанному как встреча с Анной.
Немо, лежащий на лавке, видит перед собой Анну. А время после смерти старого Немо поворачивается вспять.
Лично для меня фильм оставил огромный след.
