Все люди, взрослея, приобретают какой-либо жизненный опыт, а вместе с ним и определенные черты характера. Одной из таких является самостоятельность. Это важное качество, которое необходимо в жизни каждому человеку.
Самостоятельность – это умение принимать решения без постороннего вмешательства, здраво оценивать положительные и отрицательные стороны какого-либо вопроса, и на основе этого делать вывод, как поступить. Самостоятельность подразумевает, что человек сам ставит для себя определенные цели и сам их достигает. Это свойство начинает проявляться в раннем возрасте, когда у ребенка появляется желание сделать что-то самому. Это естественная человеческая потребность. Очень важно давать детям проявить инициативу, чтобы не отбить желание делать что-то самим в будущем.
Быть самостоятельным – не значит отказываться от посторонней это значит уметь выбрать для себя верный жизненный путь, иметь свою точку зрения, уметь постоять за свои интересы. Человека, обладающим этим качеством, можно назвать по-настоящему взрослым, ведь это единственно верный критерий оценки формирования личности.
Примером проявления самостоятельности может служить главный герой рассказа «Уроки французского». У него не было средств к существованию в чужом городе и без родных, поэтому он решил играть на деньги чтобы хоть что-то заработать для себя. Он понимал, что его мать не может отправлять больше, и он не хотел обременять ее сообщением о том, что живется ему там очень трудно. Именно поэтому он принял это решение, а впоследствии и ответил за свой выбор. Это характеризует его как самостоятельного человека.
Объяснение:
Ватсон (доктор Ватсон, вар. пров. Уотсон) — постійний супутник Шерлока Холмса. Лікар по утворенню, військовий хірург, що закінчив Лондонський університет в 1878 р., виконує функцію літописця діянь Холмса. Під час англоафганской війни (1878 — 1880) рушнична куля розбила йому плече. По власному визнанню, не виносив ніякого шуму. З’явившись у Лондоні, якийсь час жив у готелі, потім зняв кімнату на Бейкер — Стрит із Шерлоком, що працював у хімічній лабораторії лікарні, Холмсом, якого йому представили як дивака, ентузіаста деяких галузей науки, але людини чималого
Правдивий, прямій і ввічливий одночасно, що володіє почуттям справедливості, надійний і зворушливо прив’язаний до Холмсу, В. наділений безліччю прекрасних якостей. Його присутність поруч із Холмсом в оповіданні піднімає Холмса, що здається недосяжним у своїх достоїнствах навіть на тлі настільки чималої людини, як У. Він порівнює Холмса з Дюпеном Эдгара По. Але Холмс невисокої думки про Дюпене і його прийоми. Один із прийомів, у результаті використання якого Холмса й В. сприймають як у дійсності існуючих особистостей, саме й полягає в тім, що вони обговорюють літературних персонажів, себе в їхній ряд не включаючи, підкреслюючи тим самим свою «настоящность ».
Мориарти (професор Мориарти) — найдужчий супротивник Шерлока Холмса. «Його м’яка й точна манера виражатися змушує вас вірити в його щирість, не властиву пересічним злочинцям». «Він дуже худий і високий. Чоло в нього білі, величезні й опуклий, глибоко запалі очі.. Особа гладко виголене, бліде, аскетичне, — щось ще залишилося в ньому від професора. Плечі сутулі — повинне бути від постійного сидіння за письмовим столом, а голова видається вперед і повільно, по — зміїному, розгойдується зі сторони убік».
У нього колючі очі. «Він походить із гарної родини, одержав блискуче утворення й від природи наділений феноменальними математичними здатностями. Коли йому здійснився двадцять один рік, він написав трактат про біном Ньютона, що завоював йому європейську популярність. Після цього він одержав кафедру математики в одному із провінційних університетів, і, цілком ймовірно, його очікувала блискуча майбутність. Але в нього спадкоємний потяг до нелюдської жорстокості. У його жилах тече кров злочинця, И ця жорстокість стала ще більш небезпечної завдяки його незвичайному розуму
Темні слухи ходили про нього в тім університетському містечку, де він викладав, і зрештою він був змушений залишити кафедру й перебратися в Лондон, де став готовити молодих людей до іспиту на офіцерський чин. Це Наполеон злочинного миру. Він — організатор половини всіх злодіянь і майже всіх нерозкритих злочинів Влондоне.
Розуміючи, що в особі Холмса він придбав гідного й небезпечного супротивника, М. зізнається тому, що зазнає інтелектуальної насолоди ігаючи його методи боротьби, що був би засмучений, якби йому довелося застосувати надзвичайні заходи у відношенні Холмса, і, не бажаючи здаватися, пропонує Холмсу припинити розслідування. Холмс виходить переможцем з інтелектуальної сутички, що переростає в рукопашний двобій, але йому ще кілька місяців доводиться ховатися, ховаючись від відплати прихильників М.
Шерлок Холмс (містер Холмс) — персонаж циклу детективних повістей і розповідей, прототипом якого став Джозеф Белл — викладач медичного коледжу в Единбурзі, що володів незвичайною істю й умінням розбиратися в життєвих ситуаціях за до дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним із яких був Артур Конан Доїв. X. називає себе детективом — консультантом, він береться тільки за надскладні, самі заплутані справи, від яких відмовляються Скотленд — Ярд і частки агентства
Не виходячи з кімнати, може розплутати злочин, над яким марне билися інші. Він принципово відмінний від стандартно мислячих, тупоумних і недотепних поліцейських і детективів зі Скотленд — Ярда, яким ніколи не призначено стати професіоналами. Для X. заняття детектива — найменше іб заробляти гроші
До рішення будь — якого завдання він ставиться як філософ, як художник, як поет. Ніж сутужніше проблема, тим більше вона йому цікава. Унікальним X. робить висота якостей його особистості. Аматор Гайдна й Вагнера, що легко цитує Горация, Петрарку й Флобера, X. є автором праць по психіатрії й хімії. Ватсон свідчить, що X. майже не мав подання про сучасну йому Літературі, політиці й філософії, він нічого не знав ні про теорію Коперника, ні про будову Сонячної системи й говорив Ватсону про те, що все це непотрібні знання. На думку X., людині потрібні лише знання, які є інструментами пізнання мира.
