ПОРІВНЯННЯ ПЕЧОРІНА, ОНЄГІНА І БАЙРОНІЧНОГО ГЕРОЯ Порівняння Печоріна, Онєгіна і байронічного героя Євгеній Онєгін Пушкіна живе типовим для «золотої молоді» того часу життям: бали, ресторани, прогулянки Невським проспектом, відвідування театрів. Він виділяється із загальної маси аристократичної молоді. Автор підкреслює його «мріям відданість, дивність і різкий, холодний розум», честь, благородство душі. Онєгін не розчарувався у життя та інтересах світського товариства, йому імпонує політична та соціальна ситуація в Росії. Лермонтовський Печорін спочатку прагне світських задоволень, потім розчаровується в них, робить спробу зайнятися наукою, читати книги та байдужіє до всього. Герцен назвав Печоріна «молодшим братом Онєгіна». Печорін — це «Онєгін нашого часу, герой нашого часу»,— так сказав про нього Бєлінський. «Онєгін нудьгує, Печорін глибоко страждає.» Стан Печоріна є трагічнішим, він за натурою більш талановитий і чуттєвий. Це — сильна і вольова особистість, яка прагне діяльності. Та попри обдарованість і багатство духовних сил він, за його власним визнанням,— «моральний каліка». Його характер та поведінка сповнені протиріч. Протиріччя Печоріна, за визначенням Лермонтова,— «хвороба» покоління того часу. Печорін говорить: «Ціле моє життя було тільки ланцюгом сумних і невдалих протиріч серцю або розуму». З одного боку, Печорін — скептик, розчарована людина, з іншого,— у ньому є велике прагнення життя та діяльності. У ньому здоровий глузд бореться з почуттями, розумом і серцем. Свою увагу до жінок Печорін пояснює потребою честолюбства, але ми бачимо, що він здатний на глибоке кохання. За Онєгіним ми помічали те саме. Мета та сенс життя для Онєгіна мали свій філософський інтерес, але не стали основним питанням, як для Печоріна. Хто винен у тому, що Печорін перетворився в «розумну непотрібність», у «зайву людину»? Сам герой на запитання відповідає так: «У мені душа зіпсована світом», тобто світським товариством, у якому він жив і від якого утекти не зміг. «Моя безбарвна молодість протекла в боротьбі із собою та світом: кращі мої почуття, боячись насмішок, я ховав у глибині серця: вони там і померли.»У 20-ті роки ХІХ ст., роки Онєгіна, із дворянського вийшли декабристи. А Печорін — людина 30-х років, типовий герой свого часу.
В данной ситуации директору магазина предстоит принять наиболее эффективное управленческое решение. А именно: выяснить у продавца, когда он закончит разговор по телефону, причину невыполнения задания и принять соответствующее решение. В этой ситуации, возможно, были какие-то объективные причины.
В данном случае налицо проблемная ситуация: директор поручил задание, а продавец не выполнил. Прежде чем принять управленческое решение, необходимо разобраться в сложившейся ситуации:
1) выяснить причину (причины) и условия возникновения данной причины (причин),
2) найти пути решения данной проблемы,
3) оценить возможные риски и последствия,
4) принять оптимальное решение,
5) довести принятое решение до исполнителя,
6) осуществить контроль за ходом его выполнения.
Любое принимаемое решение должно основываться на достоверной информации, анализе всех факторов, повлиявших на возникновение проблемной ситуации.
Какие отрицательные последствия могут вызвать неприемлемые решения?
1) Если прервать разговор продавца и в повышенном тоне потребовать от него выполнения распоряжения, то директор покажет свою невоспитанность, несоблюдение субординации, что подорвет его авторитет среди работников.
2) Если организовать погрузку тары в автомашину лично, то директор может потерять автоитет среди подчинённых. Может сложиться мнение у работников, что его поручения можно и не исполнять. Сам справится.
3) Если поручить эту работу другому, то останется невысненной причина, по которой первый работник не выполнил задание. Возможно, будут упущены какие-либо очень важные обстоятельства.
5) Если ничего не предпринимать, то возможна потеря дохода, либо срыв поставок, что повлечёт за собой выплту неустойки. Опять же подрыв авторитета директора (можно его задания не выполнять).
