Захист Украины
Привер:
1) 3
2) 2
И т.д

Нервову систему людини умовно підрозділяють на центральну і периферичну. До центральної нервової системи (ЦНС) відно¬сять головний  і спинний мозок, до периферичної (ПНС) — паргі нерви, що відходять від головного і спинного мозку, це спинномозкові та черепні нерви з їх корінцями, їх гілки, нервові закінчення й ганглії або нервові вузли, які утворені тілами нейронів.Нервову систему за функцією також умовно підрозділяють на дві частини: соматичну(анімальну) і вегетативну (автономну). Соматична нервова система іннервує головним чином тіло, поперечносмугасті, або скелетні м'язи, шкіру, забезпечує зв'язок організму із зовнішнім середовищем Вегетативна (автономна) нервова система іннервує всі нутрощі, залози, у тому числі й ендокринні, гладкі м'язи органів і шкіри, судини і серце, а також забезпечує обмінні процеси у всіх органах і тканинах.​

Типы поселений в Челябинской области. В области есть почти все типы городов: к большим городам (с численностью населения 100–250 тыс. жителей), относят: Копейск, Миасс, Златоуст; к крупному (с численностью населения 250–500 тыс.) городу относят Магнитогорск; также есть город-миллионник – Челябинск. Кроме городов в Челябинской области есть поселки (Александровка, Вишневый, Дубровка и др.), села (Еманжелинка, Кумляк, Кунашак и др.), деревни (Кунакбаева, Мельниково, Новый Миасс и др.), рабочие поселки (Новосинеглазовский), поселки городского типа (Тимирязевский, Межевой, Красногорский). К первым населенным пунктам Челябинской области относят: Касли (1747), Златоуст (1754), Катав-Ивановск (1755), Кыштым (1757), Сатка (1758), Юрюзань (1758), Усть-Катав (1758), Миасс (1773). Происхождение названия «Челябинск». Согласно топонимическому словарю «Географические названия мира» под редакцией Евгения Поспелова, селение основано в урочище Челеби, название которого происходит от тюркского личного имени Челеби («царевич», «образованный»). Потомки первопоселенцев и старожилов, говорили о том, что название крепости Челяба, данное по названию урочища, восходит к башкирскому слову «силәбе» («впадина», «неглубокая яма»).