Родился 4 мая 1943 года в Москве.
Отец — Михаил Петрович Шемякин (1908 — 1977), который рано осиротел и фамилию Шемякин получил от своего отчима, офицера Белой гвардии Шемякина. Приёмный отец впоследствии был расстрелян, а юный Михаил Шемякин (старший) стал красноармейским сыном полка, в 13 лет получил один из первых орденов Красного Знамени, всю жизнь утверждал, что принадлежит к кабардинскому роду Кардановых[5][6]. Великую Отечественную войну гвардии полковник Шемякин закончил командиром 8-й мотострелковой Бобруйской Краснознамённой ордена Суворова и Кутузова бригады и кавалером 6 орденов
3. Дуже вірна ознака - зіниця, яка незвично вузька, не реагує на світло, тобто розширюється («сів зрак»). Шкіра - бліда, але губи можуть бути припухлими, почервонілими. Сильно знижена больова чутливість. Загальна ознака - це порушення режиму сну і неспання (пізно лягає і пізно встає.
4. Спочатку прийом наркотичних речовин викликає ейфорійний ефект. З'являється бажання регулярно приймати наркотики зі збільшенням доз. Потім у людини зникають захисні реакції, і поступово формується психічна та фізична залежність від наркотичної речовини з вираженим синдромом абстинента ( «ломка»).
5. При передозуванні в людини сповільнюється та може повністю зупинитися дихання. Людина може виглядати так, ніби вона спить. Губи та нігті на руках можуть бути блідого, синього або сірого кольору.
Объяснение:
