Автор айтқан зар заман белгілері ​

Книги Старого Завіту поділяються на три великі цикли. Перший цикл — це П’ятикнижжя — п’ять хронікально-епічних книг, що приписуються Мойсеєві: Книга Буття, Книга Вихід, Книга Левіт, Книга Числа, Книга Второзаконня (Повторення Закону). Другий цикл — «Пророки» — розділ, у який входять давні хроніки: «Книга Ісуса Навіна», «Книга Суддів Ізраїлевих», «Книги Царств», а також до цього циклу входять твори пророків, що їх приписують Ісаї, Єремії, Єзекиїлу та дванадцяти «малим пророкам». Третій цикл — «Писання» — збірник текстів різних жанрів: гімни, повчальні повісті, збірки афоризмів, хронікальні тексти, любовна поема «Пісня над Піснями».

Історія створення Старого Завіту охоплює період від ХІІ до ІІ століття до н. е. Мова оригіналу Старого Завіту, з якого перекладалися майже всі книжки — давньоєврейська, деякі твори, зокрема «Книга приповістей Соломонових», писалися грецькою мовою.

Подробнее - на -

В составе Золотой Орды оказались предки современных казахов, башкир, киргизов, туркменов, азербайджанцев, кумыков, карачаево-балкарцев, крымских и румынских татар, поволжских татар.
Русские княжества находились в вассальной зависимости от Золотой Орды.

Эти четыре государства западными историками назывались татарскими. Их разноязычное население (тюрки, китайцы, персы, арабы, мидийцы, кавказцы, славяне, булгары, финно-угры) именовалось тартарами (с древнегреческого – «выходцами из ада») .

Коренное население этих государств ненавидело власть татар-завоевателей и старалось от нее избавиться. Эта ненависть к татарам вошла в плоть и кровь многих угнетенных татарами народов и на генном уровне сохранилась и поныне. И сегодня арабы, персы, азербайджанцы, венгры, поляки, русские, узбеки, туркмены и другие отрицательно воспринимают слово татары, отождествляя их с монголо-татарами.

Всё разноязычное население Золотой Орды, а позднее и население возникшего после распада Орды Казанского ханства русские также традиционно называли татарами.