Михаил Юрьевич Лермонтов (1814–1841 гг.) – великий русский поэт и прозаик, а также талантливый художник и драматург, произведения которого оказали огромное влияние на писателей XIX–XX веков. Его творчество известно большим разнообразием тем и мотивов лирики. Поэт внес неоценимый вклад в формирование реалистического романа XIX века.
Михаил Лермонтов родился 3 (15) октября 1814 года в семье офицера, воспитывался бабушкой. Почти всё своё детство Лермонтов провел у неё в усадьбе Тарханы в Пензенской губернии.
Он получает домашнее образование. В биографии Лермонтова начинается новый этап: он учится в университетском пансионе Москвы (1828–1830 гг.). Там были написаны первые его стихотворения.
Затем в жизни Лермонтова было обучение в Московском университете (1830–1832 гг.). В это время Лермонтов увлекался произведениями Фридриха Шиллера, Уильяма Шекспира и Джорджа Байрона.
Последующие два года после учебы в университете Михаил Юрьевич провел в школе гвардейских подпрапорщиков Петербурга.
Відповідь:
Мистецтво є складовою культурної спадщини людства, і щоб зберегти її для нащадків, створюють бібліотеки, музеї, галереї.
Зібрання рукописів, книжок, предметів старовини, зокрема й мистецтва, існували з давніх-давен. Нещодавно китайськими археологами було зроблено приголомшливе відкриття: віднайдено найдавніший у світі музей музичних інструментів, який упродовж тисячі років був прихований від людського ока. Колекція налічує 150 експонатів: дудочки з кісток, флейти різних форм і розмірів, дзвони з бронзи, окарини з глини тощо.
Культурно-мистецька спадщина — сукупність цінностей, успадкованих суспільством від попередніх поколінь, — охоплює пам’ятки високої (шляхетної) культури й водночас повсякденного народного побуту. Розрізняється 8 видів пам’яток: археологічні, історичні, монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні, об’єкти науки і техніки.
В Україні на державному обліку перебуває понад 152 тисяч пам’яток культурно-історичної спадщини. Залежно від історичної
та художньої цінності пам’ятки культури бувають світового, державного (національного) і місцевого значення.
У нашій країні діє кілька десятків історико-культурних заповідників. Ось ті, що пов’язані з мистецтвом: «Ольвія» на Миколаївщині, «Кам’янець» на Хмельниччині, гончарства в Опішному на Полтавщині, «Чернігів стародавній», «Качанівка», «Гетьманська столиця» на Чернігівщині.
Видатні цінності людства перелічено в Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Також там зазначено держави, де розташовано ці пам’ятки, якими вони опікуються для їх збереження. До цього Списку включено такі пам’ятки України: Софійський собор з архітектурним ансамблем та Києво-Печерську лавру в Києві; ансамбль історичного центру Львова; Церкву на Берестові; Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях (нині — Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, с. 172); Херсонес Таврійський; дерев’яні церкви Карпатського регіону з Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.
Здійсніть віртуальний тур дерев’яними церквами України зі світової спадщини ЮНЕСКО в інтернет-джерелах.
Пояснення:
