Дано S=35 r=5см Найти p-?​

С детских лет посвятил себя богоугодным делам. На то время монашеская жизнь на Руси была еще мало известна. Поэтому юного Антипа отправился в греческую землю, которая славилась своими монастырями, и поселился на Святой горе Афон. Праведная жизнь афонских монахов произвела на юношу огромное впечатление и вскоре он принял постриг под именем Антоний. В 1013 г., по настоянию своего наставника, вернулся на Русь, чтобы содействовать там развитию монашеской жизни.

Прибыв в Киев, Антоний Печерский обошел все монашеские обители с целью избрать место, где бы смог поселиться. В столице на то время уже существовало несколько монастырей, основанных монахами-греками, но все они, по мнению Антония, были слишком комфортны. Ведь на Афони он привык к другому. Не желая мириться с безобразием, кровавым междоусобием, которое началось после смерти князя Владимира, преподобный Антоний Печерский возвращается на Афон. Однако в начале 30-х годов XI ст. он опять приехал в Киев. В это время на великокняжеском столе находился сын Владимира князь Ярослав Мудрый, который уважал церковные уставы и заботился о развитии церковной жизни на Руси.

Поиски достойного пристанища привели Антония к загородной княжеской резиденции Берестовое. Здесь, на живописной днепровской круче, он нашел оставленную Илларионом пещеру, в которой и поселился. В пещере Антоний проводил все время за молитвами и постом, довольствуясь сухим хлебом и водой. Скоро слава о праведном и мудром Антинии Печерском разошлась киевской землей, к нему начали приходить люди. Одни просили благословения, другие слушали установки и жили по его примеру. Впоследствии у него появились последователи. Они начали расширять пещерный монастырь, выкопали несколько келий и построили под землей небольшую церковь.

Кожен із нас одного разу стане на порозі дорослого самостійного життя. І однією із найголовніших сходинок є самореалізація. Хтось є надто активний, тому щоразу змінює рід занять, шукаючи нових вражень, а комусь більше подобається досягати успіху в одній справі. Але спочатку варто визначитись із основним питанням: моє майбутнє, яке воно?

Особисто я, в своєму віці, чітко розумію, що моє майбутнє залежить від мене. Тому вже сьогодні поступово задумуюсь, до якого берега підійде мій пароплав. Я вважаю, що краще одразу визначитись із планами і яким шляхом до цього йти. Для цього варто розібратися в самому собі. Добре подумати, що цікаво, що вмію, що зможу. Зіставити й проаналізувати.

Справді, моє майбутнє в цілому залежить від вибору професії. Чи зможе вона належним чином забезпечити гідні умови життя, стабільну заробітню платню. Все це буду доводити я. Своїми знаннями, вміннями, позитивними якостями. Тому, для початку, варто гарно скласти іспити й вступити в омріяний університет. Трішки потрудитись. Навчитися розвиватися в правильному руслі. Адже головне – ціль і стимул. Моя мама завжди каже: будь-які труди, дитино моя, винагороджуються. І я працюю над цим. Бо вірю у світле і краще майбутнє.

Тож, можливо, я назвала не всі важливі моменти цього питання. Та приймати такі кардинальні рішення потрібно самостійно, без настанов батьків, вчителів, друзів. Бо це наше життя, наше майбутнє і більше такого не буде.