Сенкан до Мігеля де Серватеса.
​

ответ:

мій улюблений міфологічний герой

я прочитала багато міфів, і грецька міфологія полонила мене своїм оптимізмом, красою, благородством. прометей, ахілл, геракакл, деметра, персефона, дедал, ікар та багато інших героїв надовго залишаються в пам'яті. та найбільше мені сподобався орфей.

він був дивовижним співаком. орфей «співав так, що зачаровував навіть диких звірів, а дерева і скелі підступали ближче послухати той спів». замовкали тоді галасливі птахи, вщухали буйні вітри, морські хвилі лагідно лягали на берег. і вся природа завмирала, слухаючи божественного співця. музика і спів орфея аргонавтам здолати труднощі їхнього походу за золотим руном.

орфей зазнав романтичного кохання до евридики. та не судилося їм щастя. евридика померла від укусу змії. а орфей тяжко переживав її смерть. він самотньо сидів на березі моря, і його спів бринів, як плач.

не витримуючи розлуки з коханою, орфей вирішив спуститися у царство мертвих і вивести звідти евридику. він звернувся з проханням до бога підземного царства аїда. у його словах було скільки щирості, туги, палкого кохання, що аїд змилосердився і відпустив евридику.

щасливий, він повертався на землю. та все ж не зміг уберегти кохану. під час подорожі на землю, турбуючись про евридику, орфей озирнувся і через це навіки її втратив.

до кінця своїх днів орфей тужив за евридикою, залишившись їй вірним.

мене привабив цей герой своїм великим талантом і надзвичайною вірністю у коханні.

як згадка про дивовижний талант орфея на небі палає сузір'я ліри. а про його вірну любов люди розпові легенди ось уже багато століть.

объяснение:

С принятием и укреплением позиций христианства на Руси существенно изменились духовные ценности наших предков. Любовь к Богу и ближнему, благочестие и жертвенность, как основные ценности христианства, приобрели главенствующую роль в жизни русичей.
Если при языческой религии мы видели процветание культа силы – кто сильнее, тот и прав, то христианство принесло любовь к ближнему. На бытовом уровне это проявилось в том, что люди стали искать компромиссы, стараясь сохранить отношения.
Нельзя сказать, что у славян во времена язычества не было традиций уважения родителей и старших, но христианство дало новое понимание семьи и рода, опираясь на незыблемость отношений. В жизни это проявилось в укреплении семейных традиций. Кроме того, значимым стало понятие личного благочестия, хотя в язычестве отдельный человек вне коллектива не имел какого-либо значения, а благочестие определялось традициями общины.
Также я не могу сказать, что наши предки с принятием христианства стали более жертвенны ради общей цели, поступаясь собственными принципами для общего блага. Однако эта ценность изменила свое значение. Верность роду стала подменяться верностью и жертвенностью во имя Бога – более общего понятия, обеспечившего единство людей не только в пределах своего рода, но в пределах целого государства.