Бала́да - невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як правило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.
Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
У фольклористиці балади поділяють на родинно-побутові, про татарсько-турецьку неволю, про історичних осіб.
Ось приклад однієї балади
ВІЙНА, ВІЙНА – СВІТ ПАЛАЄ
Війна, війна – світ палає!
А на війні люд вмирає.
У неділю вранці-рано —-
Всім рекрутам заказано...
Одна вдова мала сина
Та й на війну спорядила.
Син на війну вибирався
Та й з рідними прощався.
Було в його три сестриці,
Та й усі три порадниці:
Старша сестра коня веде,
Середульша – зброю несе,
А найменша виряджає
І сльозами уливає:
-— Ой ти, братику наш рідний,
Прибудь до нас хоч раз в гості:
Через ліси – буйним вітром,
Через поля – дрібним дощем!
-— Візьми, сестро, піску жменю,
Посій його на каменю.
Як той пісок житом зійде, —-
Тоді твій брат з війни прийде.--
Сестра брата послухала,
Взяла піску – посіяла...
Нема з піску того сходу —-
Нема брату із походу;
Нема з піску того цвіту —-
Нема брата – ні слуху...
А в неділю дуже рано
В однім селі говорено:
-— Два солдати поранено.--
Ой у полі при долині,
Там лежало два воєнних,
Вони братики рідненькі.
Брат до брата промовляє:
Сльоза сльозу побиває:
-— Ох братику мій єдиний,
Одна мати нас родила,
Обох разом годувала,
Та не одну долю дала:
Тобі дала — рубаную,
Мені дала — стріляную.
З рубаної кров ізійде,
А стріляна — к серцю дійде.
Брат до брата промовляє,
Сльоза сльозу побиває:
— Ох, братику мій єдиний,
Хто нас буде доглядати,
Наші платки промивати,
Наші рани завивати? —
Одізвався в полі ворон:
— Я вам буду товаришем,
Я вас буду доглядати —
Живцем очі добувати.
Основні образи комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич» (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт)
Мета: продовжити знайомити учнів із сюжетом комедії Мольєра; до глибше зрозуміти зміст твору та його художні особливості; характеризувати та порівнювати героїв, розвивати образне мислення, уміння читати за ролями, коментувати художній текст; прищеплювати учням кращі людські якості, почуття гумору.
Обладнання: текст комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич», тлумачний словник, картина Едмонда Джеффроя «Герої комедії Мольєра», ілюстрації, роздатковий матеріал «Пазли», кросворд, ескізи костюмів.
Тип уроку: урок поглибленої роботи над текстом.
Найкраще, що я можу зробити – це викривати у смішних зображеннях пороки мого часу.
Мольєр
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда за запитаннями вчителя. Технологія «Вільний мікрофон»
- Які риси має комедія Мольєра?
- Які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього твору?
- Назвіть відомих попередників Мольєра в галузі драматургії у Франції?
- Що вони стверджували?
- В чому полягає новаторство Мольєра?
- Що висміяв Мольєр у комедії?
2. Робота з епіграфом. Яке значення він має для розуміння комедії?
III. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
На відміну від трагедії, де зображувались королі, герої, полководці комедія змальовувала звичайне повсякденне життя. Вона показувала дрібних дворян, прислугу. Завдяки
Правлінню Людовіка IV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці купували собі дворянські титули. А Мольєр показував, що нічого високого у дворянстві немає. Він висміяв жадобу до наживи, будь-що потрапити у вищий світ.
3. «Перевтілення». Розповідь про задум Мольєра від першої особи. (виступ учня за випереджувальним завданням)
IV. Робота над темою уроку
1. Робота з текстом. Читання в особах («Уроки пана Журдена» Дія 1, ява 2
2. Бесіда з учнями
- Який рівень тогочасної освіти представляють учителі? (вони говорять усяку нісенітницю, яка немає нічого спільного зі справжньою наукою)
- Яким постає Журден у сценах навчання? (звичайним невігласом, не визнає науки, вибирає, що йому подобається)
- Що думають про свого учня самі вчителі? (вони зневажають його, але використовують пана Журдена для власного збагачення)
3. Колективне заповнення діаграми Вена. Спільне та відмінне вчителя танців і музики
4. Порівняти образи вчителя танців і вчителя музики. Зробити висновки про їхні характери, моральні якості.
5. Словникова робота (фехтування, бутафорія, граф, маркіз, міщанин)
6. Інсценізація «Журден і кравець» Дія 2, ява 8
7. Запитання для бесіди:
- який вигляд мав пан Журден у новому вбранні? (досить кумедний)
- що можна сказати про його смак? (одяг Журдена вказує на повну відсутність смаку як у нього самого так і в кравця)
- які риси вдачі Журдена виявилися у цій сцені?
( Прагнення будь-що стати схожим на аристократа сть- він помітив, що кравець відрізав у нього шматок тканини на власний костюм)
8. Творчий переказ. Розповісти, що відбувається в домі пана Журдена від імені:
- самого Журдена;
- пані Журден;
- покоївки Ніколь.
9. Прийом «Пазли». З'єднати героя з його характеристикою.
Журден Лицемірний і цинічний дворянин
Дорант Розумний і кмітливий слуга
Пані Журден Тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання
Ков'ель Тип сварливої дружини
Клеонт Тип міщанина, втілення марнолюбства
10. Розкажіть, якими зображені аристократи граф Дорант і маркіза Дорімена? ( граф- зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами аби видурити в нього гроші; маркіза – молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію.
11. Бесіда
- Чи можна стосунки пана Журдена з графом Дорантом вваж
ати дружбою?
- Чи справді граф Дорант міг говорити з королем про пана Журдена?
- Як граф ставився до Журдена?
12. Психолого- аналітичний практикум.
Роль служниці Ніколь є другорядною. Доведіть, спираючись на цитати, що образ цієї героїні яскравий, додає комедійності до твору.
13. Евристична бесіда
- Яке доручення пані Журден дала Ніколь? Чому воно виявилося для дівчини приємним?
- Як зустріли Клеонт і Ков'єль Ніколь, яка хотіла повідомити їм радісну звістку?
- Розкрийте образ Клеонта за його розмовою зі слугою після того, як пішла здивована Ніколь?
V. Закріплення вивченого матеріалу. Складання таблиці «Риси вдачі пана Журдена»
Негативні Позитивні
Приниження і глузування перед аристократами Уміння рахувати гроші
Неосвіченість сть
Нерозсудливість Наївність
Сліпа довіра Розважливість
Грубість Щира віра у шляхетність графа Доранта
Жорстокість до власної доньки Любов до народної пісні
