Savol va topshiriqlar: 1. Matnni ifodali o‘qing va birinchi xatboshini tarjima qiling.
2. Matndan tushunilishi qiyin so‘zlarni aniqlang.
3. Matnning ikkinchi xatboshisida qo‘llangan shakldoshlik va paronimlik xususiyatiga ega bo‘lgan so‘zlarni aniqlang va daftaringizga ko‘chiring.
4. Matndan ko‘p bo‘g‘inli so‘zlarni bo‘g‘inlarga ajratib ko‘ring.
5. Matn mazmunini o‘zbek tilida so‘zlab bering.
SHIROQ

O‘rta Osiyo xalqlari qadim-qadim zamonlardan o‘zlari tug‘ilib o‘sgan yurtni tashqi dushmanlardan mardonavor himoya qilganlar. Bu janglarda qo‘shni qabilalar - skiflar, massagetlar, sug‘dlar, saklarning qo‘rquv nima bilmas yigitlari beqiyos mardlik va jasorat ko‘rsatganlar. Tarixda ba’zan bir kishining butun bir qo‘shinga bas kelgan hollari ham bo‘lgan. Bunga oddiy cho‘pon yigit Shiroqning ko‘rsatgan qahramonligi misoldir.
Doro qo‘shini bilan saklar o‘rtasida qaqshatqich urush borar edi. Sak podachilaridan Shiroq o‘z podsholari Sakesfor Omarg va To‘marislar huzuriga kelib, Eron qo‘shinini bir o‘zi hiyla bilan halok etajagini aytadi. Buning evaziga podsholardan o‘zining oilasi, bolalari, avlodiga g‘amxo‘rlik qilish to‘g‘risidagi va’dalarini oladi. Shundan so‘ng Shiroq ular oldida o‘zining quloq, burunlarini kesib, butun a’zoyi badaniga ozor yetkazadi. O‘zini rosa qiynab, azoblangan holatga keltirgach, Eron qo‘shinlari joylashgan tomonga ketadi.
Hamma yog‘i qonga belangan Shiroq Eron shohi Doroga arz qilib, uni qabiladoshlari shunday ahvolga solganliklarini aytadi. U saklardan o‘ch olish maqsadida Doro qo‘shinini saklar yashiringan joyga boshlab borishga ahd qilganligini ma’lum qiladi. Unga ishongan Doro qo‘shini bir haftalik oziq-ovqat, suv olib yo‘lga tushadi. Uzoq yo‘l yurgach Doro qo‘shinining oziq-ovqatlari, suv va otlarga beradigan yemishlari tugaydi. Atrof esa suvsiz quruq qum va hech narsa o‘smagan sahro edi. Shunda Doro jangchilari jasur cho‘pon yigit Shiroqning hiylasidan voqif bo‘ladilar. G‘azablangan dushman jangchilari uni qatl etadi. Shunday qilib, cho‘pon Shiroqning bir o‘zi vatandoshlarini saqlab qoladi va bosqinchi Eron qo‘shinining ochlik, suvsizlikdan qirilib ketishiga sabab bo‘ladi.

 Досить важливу роль у житті кожного підлітка у наш час становлять інформаційні технології, а саме : комп’ютери, телефони, GPS-навігатори, плеєра та ін. Але не кожен замислюється над мінусами цих новинок. Радіо-магнітні хвилі сильно впливають на ритм серця і тиск. А щодо комп’ютерів, то у більшості молоді, ігри викликаютьи тотальну комп’ютерну залежість.  Розглянемо ж детальніше останнє питання. Зазвичай, залежність до розваг, а саме комп’ютерних ігор, виникає від недостачі спілкування із своїми однолітками, батьками, близькими. Підліток шукає вихід у так званих онлайн-розвагах, а вони ніколи йому не відмовляють. Ось тут і починає виникати хвороба, яка за лічені дні переростає у хронічну форму. Тепер людина відчуває відчуття депресії, роздратованості і порожнечі, коли поряд немає «електронного друга».  Прикрим є той факт, що офіційно така хвороба як «комп’ютерна залежність» існує, але вона заслуговує не меншої уваги ніж проблема наркотиків і алкоголю в сучасній Україні. Адже під її впливом людина стає замкнутою у собі, з часом деградує і сильно відстає від своїх однолітків як інтелектуально, так і фізично. Я вважаю, що уже настав той час, коли влада не тільки повинна дивитись вперед і вгору, кричучи про економічний і політичний ріст держави, а й оглянутись назад і вниз, подивитись на своїх нащадків, підростаюче покоління людей, яким зараз так гаряче будують країну.  Пора міняти менталітет, адже, як мені здається, ми вже забули ким ми були, і якими стали, задля кого лилася кров козача у Дніпро, задля кого гинули міліони, задля покоління деградованої молоді? Чи задля групки комп’ютерних геніїв? Невже науково-технічна революція здатна змінити народ, який формувався тисячі років, можливо не завжди розумно, але все ж не стояв на місці. А що ми зараз бачимо? Поворот на 180 градусів? Люди почали боятися переступити через «не можу». Адже тільки коли ми перевершуємо самого себе, ми починаємо по-справжньому жити. Я не маю на меті нічого поганого, щодо науково-технічного прогресу: комп’ютеризація, мобілізація, машиноустанкування - приносить користь людству, але все ж потрібно направляти молодь у правильному руслі.  Відомий французький психолог і філософ Бернард Вербер в одному із свої творів сказав досить цікаву річ: «Новий б ведення війни: отруїти кров дітей». Ось це ми зараз і бачимо в сучасному суспільстві. Новинки, які так манять, отруюють мозок людини. Яскравим прикладом є «аудіо-наркотики» про, які ми недавно так багато почули. Вони руйнують нервову систему, яка від швидкого темпу життя у нас і так розкатана, і ведуть до повної деградації особистості за досить короткий час. Це є досить важкою проблемою над якою потрібно уже зараз задуматись.  Звичайно ж бажань, як і спокус - дуже багато. Але потрібно відокремлювати ті, які принесуть користь тобі і твоїм нащадкам, і донесуть твій досвід наступним поколінням. Адже зараз постає проблема, в якій йдеться про створення більш розвинутих систем штучного інтелекту, що здатні не тільки виконувати певні операції, а й відчувати і мислити на рівні з людиною. Чи не призведе це до занепаду і знищення людської раси, як такої - ми не знаємо.  Та ми повинні знати, що тільки там буде світле майбутнє і процвітання, де буде здоровий глузд й ідеї, де не буде три гетьмани на 2 українця, де національні інтереси будуть збігатися з державними, де науково-технічний прогрес і новітні технології будуть багатством цивілізації, а не одним із чинників її знищення. І не потрібно після нас ні потопу, ні війни. Потрібна просто маленька дорога до Едему. 

 Досить важливу роль у житті кожного підлітка у наш час становлять інформаційні технології, а саме : комп’ютери, телефони, GPS-навігатори, плеєра та ін. Але не кожен замислюється над мінусами цих новинок. Радіо-магнітні хвилі сильно впливають на ритм серця і тиск. А щодо комп’ютерів, то у більшості молоді, ігри викликаютьи тотальну комп’ютерну залежість.  Розглянемо ж детальніше останнє питання. Зазвичай, залежність до розваг, а саме комп’ютерних ігор, виникає від недостачі спілкування із своїми однолітками, батьками, близькими. Підліток шукає вихід у так званих онлайн-розвагах, а вони ніколи йому не відмовляють. Ось тут і починає виникати хвороба, яка за лічені дні переростає у хронічну форму. Тепер людина відчуває відчуття депресії, роздратованості і порожнечі, коли поряд немає «електронного друга».  Прикрим є той факт, що офіційно така хвороба як «комп’ютерна залежність» існує, але вона заслуговує не меншої уваги ніж проблема наркотиків і алкоголю в сучасній Україні. Адже під її впливом людина стає замкнутою у собі, з часом деградує і сильно відстає від своїх однолітків як інтелектуально, так і фізично. Я вважаю, що уже настав той час, коли влада не тільки повинна дивитись вперед і вгору, кричучи про економічний і політичний ріст держави, а й оглянутись назад і вниз, подивитись на своїх нащадків, підростаюче покоління людей, яким зараз так гаряче будують країну.  Пора міняти менталітет, адже, як мені здається, ми вже забули ким ми були, і якими стали, задля кого лилася кров козача у Дніпро, задля кого гинули міліони, задля покоління деградованої молоді? Чи задля групки комп’ютерних геніїв? Невже науково-технічна революція здатна змінити народ, який формувався тисячі років, можливо не завжди розумно, але все ж не стояв на місці. А що ми зараз бачимо? Поворот на 180 градусів? Люди почали боятися переступити через «не можу». Адже тільки коли ми перевершуємо самого себе, ми починаємо по-справжньому жити. Я не маю на меті нічого поганого, щодо науково-технічного прогресу: комп’ютеризація, мобілізація, машиноустанкування - приносить користь людству, але все ж потрібно направляти молодь у правильному руслі.  Відомий французький психолог і філософ Бернард Вербер в одному із свої творів сказав досить цікаву річ: «Новий б ведення війни: отруїти кров дітей». Ось це ми зараз і бачимо в сучасному суспільстві. Новинки, які так манять, отруюють мозок людини. Яскравим прикладом є «аудіо-наркотики» про, які ми недавно так багато почули. Вони руйнують нервову систему, яка від швидкого темпу життя у нас і так розкатана, і ведуть до повної деградації особистості за досить короткий час. Це є досить важкою проблемою над якою потрібно уже зараз задуматись.  Звичайно ж бажань, як і спокус - дуже багато. Але потрібно відокремлювати ті, які принесуть користь тобі і твоїм нащадкам, і донесуть твій досвід наступним поколінням. Адже зараз постає проблема, в якій йдеться про створення більш розвинутих систем штучного інтелекту, що здатні не тільки виконувати певні операції, а й відчувати і мислити на рівні з людиною. Чи не призведе це до занепаду і знищення людської раси, як такої - ми не знаємо.  Та ми повинні знати, що тільки там буде світле майбутнє і процвітання, де буде здоровий глузд й ідеї, де не буде три гетьмани на 2 українця, де національні інтереси будуть збігатися з державними, де науково-технічний прогрес і новітні технології будуть багатством цивілізації, а не одним із чинників її знищення. І не потрібно після нас ні потопу, ні війни. Потрібна просто маленька дорога до Едему.