с моими вопросами зайдите в мой профиль

2.    yXVIII столітті селяни розпочали вирощувати нові сільсько господарські рослини, зокрема картоплю, яку раніше називали «земляні яблука», а також соняшник. Значну роль у селянських господарствах відігравало утримування великої рогатоїхудоби, свиней, овець, коней, домашньої птиці. Також у селах можна було зустріти і майстерні ремісників, що виготовляли вироби для міс цевого вжитку.
3.    На Правобережній і Західній Україні збереглося багато міст і містечок, заснованих ще у княж і часи: Львів, Кам'янець-Подільський, Луцьк та ін. Вони залишалися важливими центра ми суспільного життя навколишніх земель. Наприкінці XVIII
Одеса, Маріуполь, Херсон, що засновувалися як зручні порти для морської торгівлі.
4.    Нове явище у XVIII столітті — поява підприємств, які виготов ляли полотно, панчохи, екіпаж і, фаянсовий і порцеляновий посуд. У містах будували великі кам 'яні будинки, в яких жили не лише найбагатші землевласники, а й найвпливовіші купці та власники підприємств, представники влади. Міста від початку свого існування приваблювали людей різних соціальних верств, а також іноземців. Населення міст було «стро катим», багатомовним і різнокультурним.
5.    Тобто міста населяли представники різних культур, народностей.
6.    Населення міст було різноманітним тому що їх населяли різні прошарки населення, різні народності тощо.

“Үш жүз” идеясының түп-қайнары шамамен 14-16 ғасырларда өмiр сүрген, сопылық-яссауилiк iлiмнiң бiр тармағы болып есептелген “Үш Қиян” тариқатының (орденiнiң) ортасында жатыр. Бұл 14 ғасырда Алтын Орданы Әз Жәнiбек хан билеген түста Маңғыстауда, Жылойда, жалпы Едiл-Жайық өңiрiнде қалыптасқан, бiр жағынан көшпелi-жауынгерлiк, екiншi жағынан сопылық-машайықтық дәстүрдi үштастырған дiни-серiлiк тарихат болатын, мұны типологиялық деңгейде батыс европалық дәстүрдегi “дiни-рыцарлық” орденмен салыстыруға болады.

“Үш Қиян” орденiн өзi сияқты яссауилiк бағыттағы “накшбандия”, “хайдарийя”, “бекташийя”, “күбрауийя” ордендерiмен де (тариқаттарымен) қатар қоюға болады, тек олардың айырмашылығы: а) орденнiң Кiндiк Азия мен Қазақстанның отырықшы өңiрлерi мен қалаларында емес, таза көшпелi тобыр (есен-қазақтар, “Алаш ұлдары” немесе айрақтылар) арасында қалыптасуы, б) ордендi негiздеушiлердiң өздерiн қожалар, сейiттер, шейхтер сияқты.

Объяснение: