Термін Середні віки з’явився в 15 столітті серед італійських гуманістів. Так вони називали епоху, що відокремлює від них часи класичної стародавності (античності). Термін закріпився. Не існує чітких хронологічних меж цієї епохи. Найпоширеніша версія: V-те століття (загибель Римської імперії) та XV століття, початок Відродження. Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло у 12—13 столітті. У цей час його найвагомішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію — Відродження (Ренесанс) — проходить в Італії у 14 столітті, у решті країн Західної Європи — у 15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів, творів Августина Блаженного, переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом (до 410 року). Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
Класифікація середньовічної літератури
ответ: Суммарная видимая звездная величина двойной звезды
≈ 0,934m
Объяснение: Вначале следует уточнить, что видимая звездная величина Алькора равна +4m. А минус, вероятно, какая-то опечатка. Расчет проведем для +4m.
В соответствии с формулой Погсона отношение блеска двух звезд связано с их видимой звездной величиной соотношением lg(Е1/Е2) = 0,4(m2 – m1), здесь Е1 и Е2 - блеск звезд, m2 и m1 – видимые звездные величины звезд.
Суммарный блеск двойной звезды равен сумме блеска каждой из звезд, т.е. Е = Е1 + Е2
Найдем блеск каждой из звезд:
Е1 = 10^(-0,4 * m1) = 10^(-0,4 * 4) ≈ 0,025
Е2 = 10^(-0,4 * m2) = 10^(-0,4 * 1) ≈ 0,398
Суммарный блеск звезд Е = 0,025 + 0,398 ≈ 0,423. Тогда видимая звездная величина двойной звезды
m = - 2,5 lgЕ = - 2,5lg0,423 = -2,5 * (-0,374) ≈ 0,934m
