1.      Изобразите на координатной прямой и запишите пересечение и объединение числовых промежутков (​

Основная масса советского народа оказалась в стороне от активной закулисной политической игры. Ее вели, с одной стороны, группа М. Горбачева (А. Яковлев, Э. Шеварднадзе и другие менее видные, но откровенно оппортунистические деятели типа В. Медведева, Г. Янаева, А. Лукьянова, А. Бессмертных и др.), а, с другой, – Б. Ельцин и стоявшие за ним «демократы» вкупе с сепаратистами из ряда союзных республик, в первую очередь Украины и Грузии, не говоря уже о Прибалтике. Так называемые «гэкачеписты» оказались в изоляции как в структуре союзной власти, так и в целом в политической палитре страны. Группа М. Горбачева полностью утратила престиж в партии и народе из-за бесконечной бессмысленной болтовни. А. Яковлев и Э. Шеварднадзе вообще дезертировали из партии и бросили своего «подопечного» на произвол судьбы. Но сами будущие члены ГКЧП не нашли в себе политического мужества и личной смелости, чтобы очистить ряды КПСС от группы М. Горбачева, хотя такие шансы имелись и во время партконференции 1988 года, и даже во время последнего Пленума ЦК КПСС летом 1991-го. Они позволили себе втянуться в верхушечные закулисные интриги, итогом которых получился августовский «камуфлет».

Причины поражения гэкачепистов были обусловлены отсутствием поддержки со стороны широких слоев населения

Своєрідний характер "Євгенія Онегіна" збігається з характером самого поета. Стан Онегіна — загалом скука та лінощі, жага одноманітних задоволень за умови відсутності реального, живого діла. Це вже стало своєрідною психологією Онегіна, і він вже не в змозі її подолати. Мотивуючи поведінку свого героя, Пушкін постійно призводить до двобою поривань його душі зі звичними, навіяними світським осередком, правилами поведінки.

Характер Онегіна поет не вигадав. У цьому образі він узагальнив риси, типові для цілої верстви тодішніх молодих людей. Це люди, забезпечені працею кріпосних селян, які мали безладне виховання.

У романі "Євгеній Онегін" Пушкін зобразив легковажного юнака, який навіть у коханні не може дати собі ради. Тікаючи від світу, Онегін не зміг втекти від себе. Коли він це зрозумів, було вже пізно. Тетяна відхиляє його кохання, тому що не вірить йому. І це відкриває Онегіну очі на самого себе, проте нічого не змінює в його житті.