Відповідь:
епітети: весела путь, на осяйні поляни,даль бездонну,рівний крок,час чудесний,теплі дні,вересім небеснім.
Порівння : "стояли ...,як мур"
Персоніфікація: путь веде, зір плине, слух сяга зірок, стане кружляти.
Метафора: "дні спинили плин","до неба лавами ішли солдати з Вестерплятте","ми в хмарах після бур"," не брали нас гармати"
Інверсія: пішли солдати,боліли рани,стояли ми, в даль бездонну,не згаять час чудесний,подмуть вітри.
Антитеза: "вітри зими-теплі дні", "боліли рани-весела путь".
Повторення: "Солдати з Вестерплятте"
Ось держи
Війна – це завжди біль втрат, гіркота, людські життя. У всі віки відбувались війни, які несли за собою лише хаос та розруху, горе та страждання. Проте кожна з воєн, що були на землі – це справа рук самої людини. Людство вдосконалюється, йде вперед, розвивається сама та винаходить технології. Проте не перестає воювати.
Можливо, так у людині прокидається щось тваринне. Проте жодна з воєн, на мою думу, не має сенсу. Адже ніщо не може виправдати мільйони втрачених людських життів. Війна несе людству жах, смерть, душевну порожнечу. Людина народжується в любові, а, отже, в любові має і існувати. Війна ж руйнує та вбиває. Тому я сподіваюсь, що у кожній домівці настане мир та злагода, а ми більше ніколи не почуємо страшного слова «війна».
