Пласт був створений у 1911 р., невдовзі після заснування скаутського руху Робертом Бейден-Пауелом в 1907 р., а вже 12 квітня 1912 р., у Львові пластуни склали першу Пластову присягу, Серед засновників організації були Іван Чмола, Олександр Тисовський та Петро Франко. В основі назви «Пласт» є відповідник англійського «Scout» (розвідник), взятий за прикладом пластунів — козаків-розвідників.
Пластуни відзначилися своєю активною участю у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР у ХХ ст. і продовжують захищати кордони України на Сході в наш час. За час війни в АТО загинуло п'ятеро з відомих пластунів — Марко Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук, Андрій Білик. На сьогодні Пласт діє у восьми країнах світу (серед них Пласт у США, Пласт в Аргентині, Пласт у Канаді, Австралія, Велика Британія, Німеччина, Польща, Словаччина) та об'єднує пластунів України й української діаспори. На початок 2019 року Пласт в Україні об'єднує 8500 членів різного віку і таким чином є найбільшою молодіжною організацією України. Сьогодні 118 осередків Пласту діють у всіх областях України. Пласт активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізуючи різноманітні соціальні та виховні програми.
Протягом року пластуни проводять понад 100 виховних таборів різної спеціалізації, організовують заходи соціально-культурного та виховного спрямування, серед яких поширення Вифлеємського Вогню Миру, День Пластуна, Благодійний вечір Пласту та інші.
2018 Пласт зібрав найбільшу суму (1,25 млн грн.) в історії українського спільнокошту «Велика Ідея» для розвитку Пласту на Півдні та Сході України[1].
Объяснение:
НАДЕЮСЬ УДАЧИ В УЧЕБИ ❤️❤️❤️
Қорқыт атаның нақыл сөздері адам мәселесі, оның өмір сүру қағидалары, мақсат-мұраттары және қоғам мен ұлттық болмыс хақындағы әлеуметтік- тұрмыстық толғаныстарына алып келеді. Онда халқының болашағы, жалпы адамгершілік құндылықтар мен қасиеттерді сақтау, тәлім-тәрбие, ата салтын, дәстүрін құрметтеу мен қастерлеу мәселелері сөз болды. Қорқыт Атаны жалпы түркі халықтарының мәдени-дәстүрінің негізін салушылардың бірі деп қарастыруға болады. Қорқыт ата дана-ақылшы ретінде, біріншіден, даналық толғаныстары мен тұжырымдары, өсиетнамалардан, ғибратнамалар арқылы көрінсе, екіншіден, жырларының идеясы мен ішкі формасынан, үшіншіден, әрбір жыр соңындағы қорытынды сөздерінің ақыл-кеңестері мен батасынан сезімдік сипатты тәлімдік-тәрбиелік ой толғаныстарынан байқатады.
