6-7 ғасырларда Орталық Азия аумағындағы ең қуатты державалардың бірі 551 жылы Түріктер Бумынның қаған атағын алған кезде пайда болған Түрік қағанаты болды. Ол өзінің гүлдену кезеңінде шығыста Корей түбегінен батыста Қырым түбегіне дейін, солтүстігінде Енисейдің жоғарғы ағысынан оңтүстігінде Амударияның жоғарғы ағысына дейінгі кең аумақты алып жатты. Алтай - түркілердің ата қонысы. 535 жылы олардың көсемі Бумын Алтай тайпаларын бір мемлекетке біріктіру процесін бастады. 546 жылы ол 50 мың вагон мөлшерінде Теле тайпасының әскерін талқандады.
Объяснение:
Історія людства рясніє війнами. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна?
Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше — за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування...
Різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам'яної сокири до міжконтинентальної ракети) — та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна — це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо страждають прості люди, плачуть матері і вдови, зростають сиротами діти.
Плаче Ярославна "в Путивлі на валу, на брамі", бо її ладо, князь Ігор повів дружину "на землю половецьку за землю Руську".
Залишається вдовою Горпина Чурай, напівсиротою — її донька Маруся.
Багато горя несли війни. І хоч Україна загарбницьких воїн ніколи не вела, її народ був змушений оборонятися, не легше було тим, хто втрачав найближчих і найдорожчих. Згадайте розділ поеми І. Драча "Ніж у сонці" про божевільну матір, від горя якої навіть Врубелів "Демон" жахнувся. В хаті у неї сиділи собака, кіт і півень, яким вона підносила чарки, називаючи їх іменами синів.
Найбільшим лихом ХХ століття була для України, як і для багатьох інших країн світу Друга світова війна. Активну участь в ній взяли й письменники, воювали вони і словом, і зі зброєю в руках
