два кольца диадема янтарные бусы печати из бронзы 1300 монет серьги с изображением мышей застежки для верней одежды десять фигурок горного козла Кинжал 13 лошадей​

Эпоха дворцовых переворотов началась в России, со смертью Петра I. За короткий период времени, на русском престоле побывало большое количество правителей. Главная историческая причина эпохи дворцовых переворотов в России - указ Петра I «О престолонаследии». Петр изменил порядок передачи власти, и теперь Император мог сам назначить своего приемника. А вот завещать престол кому-либо Петр I не успел. 28 января 1725 года Петра Алексеевича не стало. С этого момента, в России, и началась «Эпоха дворцовых переворотов». Русский престол стал предметом противоборства между различными политическими кланами. Значимую роль в борьбе между представителями знатных дворянских фамилий стала играть гвардия. Переход власти от одного самодержавца к другому, в Эпоху дворцовых переворотов, осуществлялся с большой легкостью. Дело в том, что эти перевороты не меняли политического строя в государстве, лишь меняли правителя. Со сменой правителя происходила и перегруппировка сил при дворе. Одни семьи дворян, из правящих, переходили в «оппозицию» и ждали удобного момента для очередного переворота. Другие же переходили из «оппозиции» в класс правящей элиты, и всеми пытались сохранить свое влияние. После смерти Петра I русской императрицей стала Екатерина I, и правила она с 1725 по 1727 годы. Фактически вся власть в этот период находилась в руках Александра Даниловича Меншикова. Не изменилась ситуация и в первые несколько месяцев правления Петра II. Позже Меншиков был сослан в ссылку, и ключевую роль при дворе стал играть Верховный тайный совет в лице клана Долгоруких и Голицыных. Петр II правил с 1727 по 1730. Следующим правителем России в период Эпохи дворцовых переворотов стала Анна Иоанновна. Она правила ровно десять лет, с 1730 по 1740 годы. Эти годы ознаменованы засильем в Российской Империи иностранцев, авантюристов и личностей весьма сомнительных. Процветало казнокрадство и бюрократия. С 1740 по 1741 год власть над русским обществом была в руках Иоанна Антоновича и его матери Анны Леопольдовны, провозглашенный регентшей малолетнего императора. В среде русского общества росло недовольство засильем немцев, и под эту ноту на престол в ходе переворота взошла дочь Петра I – Елизавета Петровна. Правление Елизаветы Петровны стало глотком свежего воздуха, триумфом русского национального самосознания, после унизительной политики Анны Иоанновны. Наследником Елизаветы Петровны стал племянник Императрицы - Петр III Федорович. Правил он с 1761 по 1762 год. Вошел в русскую историю как император - самодур, укравший у России победу в Семилетней Войне. Летом 1762 года русский престол заняла Екатерина II, жена Петра III. Большую роль в этом дворцовом перевороте опять же сыграла гвардия. Преемником Екатерины II стал Павел I. Павел Петрович был сыном Екатерины и Петра III. Павел I издал новый указ о престолонаследии, согласно которому, власть переходила от отца к старшему сыну. Эпоха дворцовых переворотов в России, закончилась со смертью Павла I, который был убит заговорщиками. Новым Императором России, стал его сын Александр I.

Відповідь:

Як ми переконалися на прикладі Сонця, маса зорі е тією з найважливіших характеристик, від якої залежать фізичні умови в її надрах. Безпосереднє визначення маси можливе лише для подвійних зір.

Подвійні зорі називаються візуально-подвійними, якщо їхню подвійність можна помітити під час безпосередніх у телескоп.

Прикладом візуально-подвійної зорі, видимої навіть неозброєним оком, є £ Великої Ведмедиці, друга зоря від кінця "ручки" її "ковша". При нормальному зорі зовсім близько біля неї видно другу слабку зірочку, її помітили ще стародавні араби й назвали Алькор (Вершник). Яскравій зорі вони дали назву Міцар. Міцар і Алькор віддалені одна від одної на 1 Г. У бінокль таких зоряних пар можна знайти чимало.

Системи з кількістю зір n ³3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що г Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної величини, відстань між якими 3'. При в телескоп Е Ліри - візуально-четверна зоря.

Однак деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір е. результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в вони далекі одна від одної. А якщо під час з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними.

Багато подвійних зір відкрив і вивчив відомий російський учений В. Я. Струве. Найкоротший відомий період обертання візуально-подвійних зір - кілька років. Вивчено пари, в яких період обертання становить десятки років, а пари з періодами в сотні років вивчать у майбутньому. Найближча до нас зоря a Центавра є подвійною.

Період обертання її складових (компонентів) - 70 років. Обидві зорі в цій парі за масою і температурою подібні до Сонця.

Головна зоря звичайно не знаходиться у фокусі видимого еліпса, який описує супутник, бо ми бачимо його орбіту в проекції викривленою. Але знання геометрії дає змогу встановити справжню форму орбіти й виміряти її велику піввісь а в секундах дуги. Якщо відома відстань О до подвійної зорі в парсеках і велика піввісь орбіти зорі-супутника в секундах дуги дорівнює а", то в астрономічних одиницях вона дорівнюватиме:Aa. e. = a’’ x Dпк, або Аа. е. =  а"/р",

оскільки Dпк = 1/р".

Пояснення:

перечитай може десь помилився