Які свята пригадав Том і про що вони свідчать

оповідання "Усмішка"

Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об'єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. була суспільством класово розшарованим, антагоністичним. Вона потребувала релігії, яка б об'єднала всі давньоруські племена. З іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі.

Проблема бережного отношения к культурному наследию всегда оставалась в центре общего внимания. В тяжелый постреволюционный период, когда смена политического строя сопровождалась ниспровержением прежних ценностей, русские интеллигенты делали всё возможное для спасения культурных реликвий. Например, академик Д.С. Лихачёв воспрепятствовал тому, чтобы Невский проспект был застроен типовыми многоэтажками. На средства российских кинематографов были отреставрированы усадьбы Кусково и Абрамцево. Забота о памятниках старины отличает и туляков: сохраняется облик исторического центра города, церкви, кремль.
Завоеватели древности сжигали книги и разрушали памятники, чтобы лишить народ исторической памяти.