Відповідь:
Щоб урятувати степ, замало підтримувати невеликі степові фрагменти, адже це не дозволить нам зберегти степові екосистеми загалом. Тому пріоритет — це відновлення мережі взаємопов’язаних степових та напівстепових угруповань. Дуже важливо позбутися в цих районах факторів, які змінюють мікроклімат (ставів та лісосмуг), при одночасному масовому підсіві сумішей насіння та куртин основних видів, що визначають обличчя степу. Необхідно пропагувати тут знищення заносних видів. Одночасно слід розробити й відпрацювати на степових територіях, які ще збереглися, методику розселення степових тварин, що стабілізують степ. Найбільше проблем вчені пов’язують із відтворенням природних пасовищних впливів ратичних. Цей фактор визнається одним із найголовніших для підтримання степу. Втім, на території України не збереглося степових видів ратичних, тим більше таких, які могли б існувати в умовах напівприродної степової екомережі. З огляду на це, слід звернути увагу на коня Пржевальського. Ця тварина вже досить довго випробовується в умовах напіввільного випасу у Великому Чапельському поді «Асканії-Нової». Непогані результати її натуралізації в Зоні відчуження ЧАЕС. Коня Пржевальського не можна вважати чужим видом, адже це єдиний підвид дикого коня тарпана, що зберігся до наших часів. Слід відзначити, що він менше цікавить пожадливих людей, ніж навіть здичавілий свійський кінь. Водночас саме коні мають оптимальну площу ратиць, щоб не викликати ущільнення степових ґрунтів. Коні об’їдають, але не виривають із корінням степові трави, а взимку виїдають підріст чагарників та дерев, що сприяє підтриманню степу. В умовах напівпустель Приазовсько-Причорноморської смуги перспективним видається інший аборигенний вид України — кулан, досвід утримання якого набуто на острові Бірючий (Азово-Сиваський національний парк). Створення мережі взаємопоєднаних степових і напівстепових територій — степової екомережі — дозволить визначати спеціальні ділянки, придатні для гніздування степових птахів,
Пояснення:
3 декабря, Минск /Корр. БЕЛТА/. Межнациональное согласие и толерантность обеспечивают стабильность Беларуси и Казахстана. Такое мнение высказал сегодня Чрезвычайный и Полномочный Посол Казахстана в Беларуси, постоянный представитель Казахстана при уставных и других органах СНГ Ергали Булегенов в ходе круглого стола "Казахстан - Беларусь. Межнациональное согласие, толерантность: опыт, проблемы, перспективы", передает корреспондент БЕЛТА. "Именно такие факторы, как межнациональное согласие и толерантность, обеспечивают стабильность и мультинациональность общества в государствах, к которым относятся Казахстан и Беларусь. Наши страны сумели в отличие от многих других республик СССР сохранить мир, стабильность и согласие в обществе", - сказал дипломат. По словам Ергали Булегенова, казахстанская политика в сфере межэтнических отношений строится в строгом соответствии с международными стандартами в области прав человека. Так, страна присоединилась к более чем 160 основополагающим международным правовым документам в этой области. В Казахстане созданы различные правовые и общественные механизмы межкультурного диалога, важнейшим из которых является Ассамблея народа Казахстана (появилась в 1995 году). Как отметил посол, Ассамблея превратилась в один из уникальных ключевых элементов политической системы
