, нужна оценка для допуска к ОГЭ

День закінчився і кожен думає : « А що буде завтра?». У всіх свої плани на день, на тиждень, на місяць. І кожен чітко знає ,чого він хоче від наступного дня, але ці плани можуть не здійснитись. Є різні причини на це : комусь не вистачило часу, хтось захворів, але рано чи пізно деякі плани відновлюються і здійснюються.Я чітко знаю, чого хочу від життя. Ніхто не задумувався над тим, що буде через століття з нашою країною. Напевне, хтось і замислювався, але недовго. Мене це хвилює щодня, кожну годину, кожну хвилину, тому що я хочу, щоб і мої діти, внуки жили в освіченій, мирній, всемогутній країні, яка ні від кого не залежить, вона все може сама, щоб кожен громадянин жив не турбуючись, що завтра може бути війна або кінець світу. Багато хто хоче бути дизайнером, мільйонером, бізнесменом, а я хочу бути просто вчителькою початкових класів. Для чого? Щоб виховувати в дітях змалку любов до своєї країни, до людей, для того, щоб випускаючи їх зі школи, я знала, що кожен принесе в цю країну частинку добра.Так боляче, коли знаєш скільки бездомних людей, тварин і всім хочеться до але на сьогоднішній день наші люди жорстокі, бачачи все це, проходять мимо, не задумуючись, що на їхньому місці може бути кожний. Так хочеться, щоб в нашій країні не було людей , які потребують житло.Майбутнє своє та своєї країни я бачу щасливе, життєрадісне, щоб всі люди були задоволені життям. Хочеться, щоб наша країна процвітала. Маю надію, що всі наші мрії здійсняться. Нехай всі наші бажання стануть реальністю.

Зима- красивая пора. Представьте, что вы пришли в зимний лес. Вы попали в сказку. Вас окружают деревья-великаны, кругом переливается снег, и солнце отражается, искрясь, в снежинках.Вы вышли на поляну. Что за секрет нам приготовила гостья- зима? Здесь раскинулось множество различных следов. Есть птичьи- они мелкие, одни- нерешительные, другие смелые, третьи- задиристые. По следам можно определить настроение, повадки зверька.
Вы выходите с поляны в березовую рощу. Необыкновенную красоту видим мы перед собой! Красивые сосульки свисают с нагнувшихся от тяжести веток. В них переливаются все краски зимнего леса.Белые пышные березки и вправду похожи на тех, про которые писал Есенин. Вы сразу вспоминаете картины великих русских художников, произведения Чайковского.И так легко на душе!
Так и не хочется выходить из этой зимней сказки, хочется побольше посидеть, уединиться, прочувствовать всю прелесть, понаблюдать за этим маленьким сказочным миром.