Родился 20 сентября [2 октября] 1883 года в Каховке (ныне Херсонская область, Украина) в семье рабочего-маляра. Рано начал трудовую жизнь. С восьми лет работал на сезонных работах. В 9-летнем возрасте его отдали «в науку» к местному мастера Мелихова, где он красил заборы, подрисовывал вывески и образы, вычеркивал паркеты на полах. В 1896-1899 годах учился в Киевской рисовальной школе у Александра Мурашко; в 1899-1900 годах учился в Московском училище живописи, ваяния и зодчества (преподаватели Константин Коровин, Валентин Серов). 1904 с серебряной медалью окончил Краковской академии искусств где учился у Станислава Выспянского, Яна Станиславского, Юзефа Мегоффера.
В 1905-1916 годах преподавал в Черниговской частной женской гимназиизии (учитель рисования) и в духовной семинарии (среди его учеников был Павел Тычина). С 1917 по 1919 год жил в Киеве; 1917 года было одним из профессоров-основателей Украинской академии искусств. В 1919-1925 годах снова в Чернигове. С 1925 года в Одессе - профессор, в 1925-1932 годах - руководитель графической и керамической мастерских художественного института; в 1932-1955 годах, с перерывами - преподаватель рисунка, графики и керамики в художественном училище.
Умер 7 июня 1964 в Одессе и был похоронен на Втором христианском кладбище
Объяснение:
Щоголів Яків Іванович (1824—1898) — народився в повітовім містечку Охтирці, Харківської губернії. Після місцевої початкової школи вступив в 1836 році в Харківську гімназію, тут він захопився поетами, серед котрих йому найбільше імпонували В. Жуковський, К. Батюшков, M. Лермонтов та Ів. Котляревський, під їхнім значним впливом він і розпочав писати рос. і укр. мовами, а згодом дещо й надрукував в альманасі "Молодик" (1843).
В Харківськім університеті познайомився з професорами та викладачами, зокрема з І. Срезнєвським, А. Метлинським та М. Костомаровим, від котрих багато дізнався про українську літературу та історію, а також одержував поради з питань поетичної творчості та віршування.
Скінчивши в 1848 році університет, Щоголів хоч і служив у Харкові, але часто, по справі служби, виїздив на села, що сприяло постійному зв'язку з трудовим народом.:-)
В 1871 році він облишив службу і поселився у власній дуже скромній оселі на Чоботарській вулиці. Життя протікало замкнуто, зв'язки підтримувалися з небагатьма знайомими, серед яких були M. Лисенко, M. Старицький, П. Куліш, А. Шиманов, М. Лободовський, В. Гнилосиров (А. Гавриш), О. Потебня і M. Комаров.
