Візантійська музика, музика Візантійської імперії — період в історії музики, тісно пов'язаний із християнською культурою Східної римської імперії, що починає свій розквіт в епоху правління імператора Костянтина (306—337) і занепадає з падінням Константинополя у 1453 році.
Історичні умови і строкатий етнічний склад населення Візантії визначили різноманіття інтонаційного ладу, жанрів і форм Візантійської музики. Її витоки сягають перської, коптської, єврейської та вірменської пісенності, а також включають досягнення давньогрецької музичної культури, що обумовлювалось входженням до складу Візантії великих центрів грецької культури — Александрії, Антіохії, Ефеса.
А) В слове «СВЕТ» переставили буквы — и получилось слово «ЕВСТ». Такая же перестановка была в слове «КИНО». Что получилось?
НИОК НОИК НИКО ОКИН ОНИК КНИО
(первую и третью буквы поменяли местами)
Б) В слове «ШАЛУН» переставили буквы — и получилось «ШАУЛН». Такая же перестановка была в слове «СМЕНА». Что получилось?
СНЕМА СНМЕА СМЕАН СЕАНМ СНЕАМ СМНЕА
(третью и четвёртую буквы поменяли местами)
В) В слове «СМЕЛО» переставили буквы — и получилось слово «СМЕОЛ». Такая же перестановка была в слове «БРЫСЬ». Что получилось?
БЫРСЬ БРЫЬС БСЫРЬ БЬЫРС БЫСЬР БЫРСЬ
(четвёртую и пятую буквы поменяли местами)
